Спілкування влади та громадян у різні часи розвитку держави було різним, але майже завжди людина мала відстоювати свої законні права. Чіткого єдиного механізму щодо оскарження рішень прийнятих державними установами (їхніми посадовими особами) або органами місцевого самоврядування до недавнього часу в Україні не існувало. І ось через понад 20 років, а саме стільки часу пройшло від перших спроб прописати єдину процедуру до ухвалення Закону України «Про адміністративну процедуру», - документ нарешті ухвалено. Більше про те, чому цей закон є настільки довгоочікуваним, - читайте у статті Марини Ройко, начальниці відділу забезпечення надання адміністративних послуг Здолбунівської міської ради (Рівненська область), який вона підготувала спеціально для Громадського Партнерства "За прозорі місцеві бюджети!".
Закон «Про адміністративну процедуру» (далі - ЗАП, Авт.) було підписано Президентом 13 червня 2022 року, а 15 грудня 2023 року він набере чинності. Причина такого суттєвого відтермінування — необхідність навчання дуже великої кількості службовців та потреба у зміні деяких чинних законів задля мінімізації колізій.
ЗАП є довгоочікуваним, і тому для якісного застосування на практиці його норм проводиться велика робота із дотичними структурами. На допомогу публічним службовцям було створено посібник та науково-практичний коментар до ЗАП.
Що ж зміниться?
Громадяни матимуть право звертатися до адміністративних органів за єдиною процедурою, незалежно від послуги, якої вони потребуватимуть. У свою чергу, адміністративні органи матимуть єдиний алгоритм дій (викладений у ЗАП) при наданні таких послуг. Тож взаємодія між державою й громадянами буде простіша й ефективніша, адже відбуватиметься за єдиними, чіткими, зрозумілими правилами.
Також Закон забезпечує та гарантує:
- право особи на участь у розгляді справи у разі можливого негативного рішення щодо неї;
- орієнтацію на позитивний результат, навіть якщо справу треба вирішувати довше;
- максимальну збалансованість рішень публічної адміністрації;
- уніфікацію підходів та спрощення законодавства.
Запровадження загальної адміністративної процедури наближає Україну до стандартів Європейського Союзу, адже подібні закони діють у всіх державах-членах ЄС як невід'ємна частина «права на належне адміністрування». Україна донині залишалась єдиною країною в Європі, котра не мала правового регулювання загальної адміністративної процедури.
Крім того, кінцева мета впровадження адмінпроцедури – це повна відмова від практики надання «відписок», з якої людині нічого не зрозуміло. Кожен держорган, у разі відмови, повинен чітко обґрунтувати своє рішення. А найголовнішим стане те, що людина не зобов’язана буде збирати безліч довідок та документів від різних органів влади, втрачаючи свій час та кошти, а суб’єкти розгляду мусять самостійно зібрати всю необхідну інформацію (якщо інше не передбачено законодавством) і лише у разі неможливості самостійно отримати потрібну інформацію, суб’єкт розгляду письмово звертається до заявника з проханням надати необхідну інформацію.
Висновок.
Нарешті в центрі прийняття рішення, що стосується людини – є ЛЮДИНА. Держава має піклуватись про своїх громадян забезпечуючи їх відповідними зрозумілими самій особі правами, а не лише обов’язками.
Чекаємо 15 грудня 2023 року і сподіваємося, що ЗАП зробить спілкування громадян та влади більш комфортним як для однієї сторони так і для іншої.