З десяти очільників пілотних громад Донецької й Луганської областей пʼятеро задекларували дохід, отриманий за місцем роботи, четверо декларації не розмістили на сайті НАЗК, ще один вказав джерелом отримання зарплати військові частини. Про це свідчать дані аналітичного звіту, який підготували експерти проєкту «Бюджети в екзилі», що реалізується спільно Громадським Партнерством «За прозорі місцеві бюджети!» та громадською організацією «Кризовий медіа-центр «Сіверський Донець».
Згідно з даними Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, на сайті НАЗК відсутні декларації очільників Маріупольської, Соледарської, Кремінської та Шульгінської територіальних громад. Відсутність декларацій пояснюється наявністю у їхніх родинах осіб з числа військовослужбовців або поліцейських поліції особливого призначення, які під час дії воєнного стану залучені до ведення бойових дій. У начальника Лисичанської міської військової адміністрації в якості джерела заробітної плати, що отримана за основним місцем роботи, відсутня Лисичанська міська військова адміністрація, а зазначені окремі військові частини. У очільників ще п’яти пілотних громад (Бахмутська МВА, Волноваська МВЦА, Світлодарська МВА, Міловська СВА, Сєвєродонецька МВА) в якості джерела заробітної плати зазначені відповідні ВА/ВЦА.
Щодо середньомісячної задекларованої заробітної плати, то найвища вона – у очільника Бахмутської МВА (112 тис. 675 грн), найменша – у голови Волноваської МВЦА (41 тис. 170 грн).
Після початку повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року очільник Волноваської міської ВЦА придбав квартиру в Києві загальною площею 115,6 кв. м, очільник Лисичанської міської ВА – легковий автомобіль «Toyota Fortuner» 2007 року випуску та причіп, а його дружина – автомобіль «KIA Sorento» також 2007 року.
Водночас, як показало дослідження, у пілотних громадах, що перебувають у тимчасовій окупації, існують складнощі в управлінні бюджетами, тож, на думку експертів, необхідно посилити контроль за використанням коштів у таких громадах, зокрема громадський.
«Хоча органи управління пілотними громадами демонструють відповідальний підхід і забезпечують інформування в умовах воєнного стану, необхідне подальше вдосконалення комунікаційних процесів і підвищення якості інформації, що надається громадянам, аби забезпечити вищий рівень прозорості та довіри з боку громадськості», – звертають увагу експерти проєкту.
Нагадаємо, в процесі реалізації проєкту «Бюджети в екзилі» були проаналізовані бюджетні процеси в 10 пілотних громадах Луганської та Донецької областей. Метою проєкту було оцінити прозорість та ефективність бюджетних процесів в умовах тимчасової окупації пілотних громад, виявити основні виклики та розробити рекомендації для покращення процесів управління бюджетами та збереження інструментів партисипативної демократії в умовах воєнного стану.
Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».
