Воєнний стан і прозорість громад: як не зашкодити і поінформувати? Поради експерта

30 вересня 2022, 15:59

Як органи місцевого самоврядування мають оприлюднювати інформацію, зокрема про бюджет, у період воєнного стану? Роз'яснює експерт Громадського партнерства «За прозорі місцеві бюджети!» Микола Орлов.

Чи варто публікувати інформацію на офіційних сайтах влади в нинішніх умовах?

Кожна громада має діяти з найбільшою користю для своїх жителів та враховувати питання їхньої безпеки і національної безпеки загалом. Але при цьому - з урахуванням чинного законодавства та потреб жителів. Якщо взяти загалом відкритість інформації, то, наприклад, опубліковані дані можуть врятувати життя та зберегти здоров’я людей. Скажімо, на порталі «Є ліки» можна перевіряти наявність медикаментів, які можна отримати безкоштовно в конкретному регіоні та конкретній лікарні.

Закриті дані також варто повертати, адже вони є інструментом ефективного планування в період криз. Наприклад, інформація про комунальне нерухоме майно, що перебуває на обліку місцевої ради, дає змогу зрозуміти спроможність громади розселити людей чи прийняти релокований бізнес. Опублікований список установ, що надають послуги соціальної допомоги, дозволяє оцінити можливості допомоги людям, які постраждали від російської агресії тощо.

Відкритість — це також передумова довіри. В умовах, коли Україна особливо потребує підтримки західних партнерів, саме відкритість є однією з найважливіших складових. Це означає, що українські обласні адміністрації та громади повинні напряму домовлятися з міжнародними партнерами про розробку та фінансування спільних проєктів. Проте чи поспішатимуть вони, інвестори та кредитори, співпрацювати без розуміння, як живе і планує розвиватися громада?

Якщо ж є така інформація, яка в даний час має бути закритою, то варто публічно пояснити, чому вона закрита. Водночас принцип «закрити все» порушує конституційне прав кожної людини на доступ до публічної інформації.

Щодо відкритості бюджетної інформації, то варто процитувати серпневий лист Мінфіну:

"Міністерство фінансів України відповідно до частини першої статті 75 Бюджетного кодексу України доводить особливості складання розрахунків до проєктів місцевих бюджетів на 2023 рік.

Відповідно до частини першої статті 75 Бюджетного кодексу України (далі — Кодексу) проєкт місцевого бюджету на 2023 рік має ґрунтуватися на показниках, визначених у прогнозі місцевого бюджету, схваленому у 2022 році.

Негативний вплив воєнних дій на території України та неможливість наразі визначити наслідки російської агресії унеможливлюють розроблення реалістичних прогнозів економічного і соціального розвитку країни та, як наслідок, бюджетних показників на середньостроковий період. Тому до бюджетного законодавства внесено ряд змін, зокрема призупинено дію статті 751 Кодексу та пов’язані з нею норми щодо прогнозів місцевих бюджетів (Закон України від 15.03.2022 № 2134-IX «Про внесення змін до розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України та інших законодавчих актів України»).

Тобто прогноз місцевого бюджету як документ середньострокового бюджетного планування у 2022 році не складається.

Складання проєктів місцевих бюджетів на 2023 рік має здійснюватися з дотриманням вимог Бюджетного та Податкового кодексів України, з урахуванням прийнятих законодавчих змін.

Для врахування гендерних аспектів під час формування місцевих бюджетів необхідно використовувати Методичні рекомендації щодо впровадження та застосування гендерно орієнтованого підходу в бюджетному процесі, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.01.2019 № 1, а також керуватися нормативно-правовими актами, що регулюють питання гендерної рівності, й іншими документами, які, зокрема, містять інформацію про зобов’язання України з цих питань.

Згідно з цими Методичними рекомендаціями, гендерно орієнтований підхід передбачає, що головний розпорядник прагне врахувати гендерні аспекти під час визначення обсягу та якості усіх публічних послуг, що надаються в межах бюджетної програми.

Це дає можливість не лише скоротити вже наявні негативні тенденції, а й дозволяє запобігти їх виникненню, забезпечити існуючі гендерні потреби та інтереси як отримувачів, так і надавачів публічних послуг.

Наразі рекомендуємо головним розпорядникам розглядати включення гендерних аспектів до характеристик бюджетних програм шляхом визначення завдань бюджетної програми і відповідних результативних показників продукту та якості.

Під час урахування гендерних аспектів у бюджетних запитах головні розпорядники коштів місцевих бюджетів мають керуватися нормативно-правовими актами та іншими документами, що містять інформацію про гендерну рівність.

Відповідно до статті 75 Кодексу місцеві фінансові органи з урахуванням особливостей складання проєктів місцевих бюджетів доводять до головних розпорядників бюджетних коштів інструкції з підготовки бюджетних запитів.

З огляду на зазначене, рекомендуємо зосередити увагу на складанні бюджетних запитів на плановий бюджетний період, тобто заповнювати форми бюджетного запиту у відповідних частинах лише на 2023 рік.

Також рекомендуємо здійснювати формування напрямів використання бюджетних коштів і на 2024 та 2025 роки, ураховуючи пріоритети, визначені у прогнозах, схвалених у попередніх бюджетних періодах, і з урахуванням концентрації ресурсів на першочергових діях та заходах, які необхідно вжити для виконання покладених функцій, зокрема для подолання наслідків війни.

Крім того, під час складання проєктів місцевих бюджетів слід керуватися:

  • наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» (зі змінами);
  • наказом Міністерства фінансів України від 17.07.2015 № 648 «Про затвердження типових форм бюджетних запитів для формування місцевих бюджетів» <…> (зі змінами);
  • наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2017 № 793 «Про затвердження складових Програмної класифікації видатків та кредитування місцевого бюджету» (зі змінами);
  • наказом Міністерства фінансів України від 03.08.2018 № 668 «Про затвердження Типової форми рішення про місцевий бюджет» <…> (зі змінами);
  • іншими нормативно-правовими актами, які застосовуються під час складання проєкту місцевого бюджету.

Водночас слід зазначити, що не пізніше ніж через три робочих дні після подання відповідній місцевій раді проєкту рішення про місцевий бюджет головні розпорядники коштів місцевих бюджетів розміщують бюджетні запити на своїх офіційних сайтах або оприлюднюють їх в інший спосіб згідно з вимогами статті 28 Кодексу.

З метою підвищення ефективності та продуктивності праці завдяки використанню цифрових технологій рекомендуємо учасникам бюджетного процесу на місцевому рівні в повному обсязі використовувати Інформаційно-аналітичну систему управління плануванням та виконанням місцевих бюджетів «LOGICA» для обміну даними між собою під час підготовки всіх документів, що використовуються у бюджетному процесі.

Також наголошуємо на неухильному дотриманні виконання наказу Міністерства фінансів України від 30.08.2021 № 488 «Про затвердження Порядку обміну інформацією між Міністерством фінансів України та учасниками бюджетного процесу на місцевому рівні» <…>.

Крім того, просимо обласні державні адміністрації сприяти в забезпеченні належної організації бюджетного процесу та за можливості надавати необхідну практичну і методичну допомогу виконавчим органам місцевих рад" (Лист МФУ від 15.08.2022 р. № 05110-14-6/17891).

Як бачимо, про необхідність оприлюднення інформації наголошує і сам міністр.

Якою є ситуація з оприлюдненням інформації у громадах?

Ситуація в громадах, областях різна. Типовою є картина, коли офіційні сайти громад, адміністрацій завмерли на лютневій позначці. Причому у різних регіонах країни.

Байковецька громада на Тернопільщині

Запорізька РДА

Оріхівська громада

Зараз ситуацію з оприлюдненням інформації регулярно моніторить офіс омбудсмана з прав людини. Географія теж різна, і установи та органи влади різні, від ОМС - до міністерств. Примітним є, що моніторинг дістався і до, здавалось би, зразкових Мін'юсту та Мінцифри.

Висновки моніторингу Мін'юсту

Підсумки моніторингу Конотопської міськради

Підсумки моніторингу Гуківської громади

Водночас вже лунають заяви вищих посадових осіб держави про принципи отримання та використання допомоги для відбудови держави, і, як бачимо, чільне місце посідають відкритість та прозорість, тому вкотре актуалізується важливість цих компонентів іміджу країни.

 

(Далі буде)