Від доброчесності провадження програмно-цільового метода до ефективності витрачання коштів місцевих громад

15 червня 2017, 22:35

Нещодавно в Херсоні відбувся круглий стіл з теми «Вплив програмно-цільового методу (ПЦМ) формування місцевих бюджетів на ефективне використання коштів громад Херсонської області». Причорноморський центр політичних та соціальних досліджень разом з партнерами з Громадського партнерства «За прозорі місцеві бюджети!» запросили на обговорення перших результатів запровадження в області програмно-цільового методу формування місцевих бюджетів представників влади, депутатського корпусу та громадськості міст Херсон, Каховка та об’єднаних громад області.

Модераторами круглого столу були керівник Причорноморського центру політичних та соціальних досліджень Олександр Мошнягул та представник «Фонду розвитку міста Миколаєва» Тетяна Золотухіна.

Як відомо, з 2017 року формування бюджетів міст обласного підпорядкування та об’єднаних громад відбувається за програмно-цільовим методом, який передбачає планування всіх бюджетних видатків на підставі чітко визначених показників; своєчасну та якісну звітність про виконання всіх програмних завдань; відкритість та прозорість бюджетного процесу.

Мета проекту громадського партнерства «За прозорі місцеві бюджети!» — запровадити у місцевий бюджетний процес не менш 20-ти місцевих пілотних громад 5 областей півдня та сходу України принципи демократичного розвитку шляхом моніторингу доброчесності впровадження програмно-цільового методу (ПЦМ), ефективності виконання місцевих бюджетних програм. Причорноморський центр політичних та соціальних досліджень буде здійснювати моніторинг на Херсонщині, і охопить 4 громади – м. Херсон, м. Каховка, 2 ОТГ – Великі Копані і Тавричанка Каховського району.

Програмно-цільовий метод (стаття 20 Бюджетного кодексу України) — метод управління бюджетними коштами для досягнення конкретних вимірюваних результатів за рахунок коштів бюджету із застосуванням оцінки ефективності (відповідність ціни-якості—результату) використання бюджетних коштів на всіх стадіях бюджетного процесу та обов’язковим оприлюдненням результатів оцінки.

У вступному слові Олександр Мошнягул зазначив, що сьогодні цільові програми приймаються без чітко прописаних завдань, в них нема чітко сформульованих показників виконання.

«Ми знаємо міста в області, для яких цільові програми – це пів сторінки тексту з назвою та кількома цифрами. Дуже часто цільові програми не фінансуються або припиняється їх фінансування. Тепер у нас є програмно-цільовий метод, який визначає, що протягом 40 днів після затвердження бюджету громади розпорядники бюджетних коштів спільно з Департаментом фінансів громади повинні розробити та затвердити паспорт бюджетної програми по кожній опції бюджету. Бюджетна програма у відповідності до спеціальних постанов має містити чітко сформульовану мету, завдання та прописані чіткі конкретні показники, які вимірюються в цифрах або в інших одиницях», — розповів керівник ПЦПСД.

Також він додав, що через рік розпорядник коштів повинен надати звіт про виконання за спеціальною формою. Якщо програма не прийнята або не відповідає критеріям, або не надано звіт про виконання, казначейство припиняє фінансування або не пропускає кошти.

«Процес запровадження ПЦМ досить складний, особливо для ОТГ. У багатьох обєднаних громадаї не має фінансових спеціалістів, а вже треба готувати бюджет на підставі бюджетних програм. Ми ставимо на меті знайти порушення і критикувати владу, наше завдання – допомогти громадам зробити цей процес більш ефективним», — підсумував Олександр Мошянугл.

Для цього проводитимуться навчальні заходи, тренінги. Експерти партнерства «За прозорі місцеві бюджети» будуть надавати консультації та рекомендації громадам.

Тетяна Золотухіна презентувала Методику громадського аудиту та оцінки рівня доброчесності запровадження ПЦМ у місцевих бюджетах та оцінки ефективності використання бюджетних коштів.

Вона наголосила на тому, що буде здійснюватися не моніторинг, а громадський аудит бюджетного процесу, який дозволяє членам громади реалізувати право на отримання інформації про виконання (планування виконання, звітування, моніторинг та оцінку) місцевого бюджету.

Отже, аудит буде здійснюватися в 2 етапи. Перший етап – Визначення діагнозу доброчесності місцевих бюджетних процесів, другий етап – оцінка ефективності бюджетних програм. Тетяна Золотухіна розповіла учасникам круглого столу детально про кожний етап, з чого він складається, відповіла на питання.

ДЖЕРЕЛО