За останні п'ять років одеський міський кошторис зріс приблизно у сім разів, якщо порівнювати з бюджетом-2014, тобто ухваленим до початку фінансової децентралізації. Звісно, для тих читачів, які більш-менш уважно стежать за фінансовими змінами, ця інформація не є новою, однак час від часу доводиться стикатися з двома не зовсім достовірними тезами політичних діячів: перша - скільки б бюджет не зростав, грошей нема, бо інфляція; друга - зростання бюджету - заслуга місцевої влади.
Нижче ми наводимо дані про те, як змінювався бюджет Одеси за роками. Судячи з даних за 2015-2020 роки, доходи міської скарбниці зросли чотирьох мільярдів у 2015 році до понад 10 мільярдів на наступний рік, а якщо врахувати, що традиційно бюджети впродовж року коригуються у бік збільшення, то, за прогнозами фінансистів, за фактом він сягне близько 14 млрд грн.
Якщо урахувати офіційні показники індексу інфляції з 2014 по 2019 роки, то він стрімко зростав у 2014-2015 роках: на 23,9 відсотки та 18,3 відсотки відповідно, тоді як за підсумками 2016 року зменшився на 30,6%, у 2017 році трохи зріс - на 1,7%, а впродовж останніх двох років постійно знижувався на 4-5%.
Індекс інфляції - це показник, який характеризує зміни загального рівня цін на товари і послуги, які купуються населенням
Зазначимо, що показник медичної субвенції зменшується, однак це не означає зменшення фінансування медицини: відтепер всі заклади, де укладено угоди з сімейними лікарями, отримують гроші напряму від Нацслужби здоров’я, минаючи міський бюджет.
Порівняння бюджету Одесу за останні десять років демонструє відносну стабільність у 2009-2014 роках: загальні доходи складали 2-3 млрд грн. Щороку кошторис називали економним та неідеальним, але єдино можливим, а ЗМІ щоразу писали про бюджет «затягнутих поясів».
«Ми розуміємо, що дуже важко буде дуже багатьом одеситам. У 2009 році, на думку експертів, криза загострюватиметься. Це гірка правда і їй необхідно дивитися в очі», - говорив про бюджет тодішній мер Одеси Едуард Гурвіц.
При цьому директорка департаменту фінансів Світлана Бедрега назвала його бюджетом з яскраво вираженим соціальним характером – через численні допомоги пенсіонерам та пільговикам.
У грудні 2010 року вона зізналася:
«Виконання бюджету міста Одеса за 2010 рік складе 80,9 відсотка, недовиконання бюджету у нас буде становити 300 мільйонів гривень».
Попри це бюджет-2011 став ще складнішим: його ухвалили в розмірі 2,281 млрд грн, зменшивши майже на мільярд. А новий мер Олексій Костусєв назвав його бюджетом «строгої економії».
У наступні роки одеська влада продовжувала «строго економити»: у грудні 2012 року Світлана Бедрега заявила, що обсяг доходів бюджету міста в 2013 році буде на 21% менше бюджету-2012. У своєму виступі вона підкреслила, що бюджет наступного року – «антикризовий і максимально економний».
На 2014 рік бюджет знов був складним, доходи скорочували здебільшого через зменшення виплат з держбюджету. Якщо на 2013 рік місту виділили у вигляді субвенцій 203,5 млн грн, то в 2014 - 152 млн. Це «усихання» пояснювали «попередниками» і «роздутими» минулорічними бюджетами.
З 2015 року ситуація різко змінилася, бюджет виріс відразу на мільярд, і до 2020 року продовжує зростати завдяки фінансовій децентралізації.
Крім порівняння з минулорічними кошторисами цікаво зіставити Одесу з іншими містами. Наприклад, наш бюджет суттєво більший за вінницький і менший за харківський, хоча з останнім показники більш-менш схожі. Різко відрізняється німецьке місто-мільйонник Кельн. Втім, з огляду на загальну економічну ситуацію це цілком зрозуміло, тож суто механічне порівнянна показників мало що дасть, хоча й цікаве. А ось з польським Краковом показники доходів і витрат можна порівняти, тим більше, що Польща так само провела свого часу децентралізацію та йде шляхом реформ, швидше за Україну, але все ще повільніше за Німеччину. І зовсім схожа на нас європейська причорноморська Варна, щоправда, її населення майже утричі менше за одеське.
До речі, бюджети європейських міст ухвалюються так само, як тепер в Україні – у році, що передує тому, на який приймається кошторис (а не у травні, як це не раз було у нас раніше), бюджети плануються на три роки (українські міста теж розробляють так звані прогнозні бюджети на три роки), а всі витрати здійснюються за програмно-цільовим методом.
Якщо спробувати пояснити просто, то програмно-цільовий метод (ПЦМ) – це така система витрат бюджетних коштів, за якої вони спрямовуються винятково на конкретні програми: так зменшується корупційний ризик і хаотичність в рішеннях місцевої влади.
Ще трохи, і бюджет Одеси буде співмірним не лише з середніми європейськими містами, а й з більш потужними промисловими центрами. За умови продовження реформування і збільшення власних, внутрішніх ресурсів – через подолання нелегальних зарплат, з податку на яких формується левова частка місцевих бюджетів, через зменшення корупційних схем і прозорість бюджетного процесу. Але вже й зараз наш бюджет є досить немалим порівняно з європейськими містами. Та чи настільки ж гіршу ми маємо міську інфраструктуру, наскільки менші доходи?..
Євгенія Генова