Навіщо кременчужанам "Громадський бюджет"

17 березня 2016, 22:25

... і які можливості він дає кожному з нас

Громадський бюджет – це бюджет участі (використовується ще термін партиципаторний бюджет, з англ). Тобто громада отримує можливість брати участь у розподілі частини фінансового ресурсу міського бюджету. Кошти бюджету участі розподіляються на реалізацію громадських ініціатив – проектів з поліпшення міського середовища, запропонованих людьми. Це – як грант із міського бюджету, отриманий на вирішення конкретних міських проблем.  

Ініціативна група у Кременчуці хоче реалізувати проект «Громадський бюджет». Петиція до мера щодо його запровадження, хоча й не швидко, але набрала необхідну для розгляду кількість голосів.  

Імовірно, якби кременчужани знали, що таке «Громадський бюджет» і які можливості він дає громадянам, люди голосували б більш активно та залучалися до цієї ініціативи. Адже головне, про що йдеться: громада зможе впливати на вирішення важливих проблем, бо матиме на це фінансовий ресурс.

Що пропонують у Кременчуці

Євген Переверзенцев – один із ініціаторів запровадження «Громадського бюджету» у Кременчуці, автор петиції, адресованої меру. Він розповів «Телеграфу», як просувається дана ініціатива: на даний час є чорновий варіант міської цільової програми «Громадський бюджет Кременчука на 2016-2020 роки». До речі, це не перша спроба ухвалити міську програму: проект рішення сесії міської ради готували на сесію минулого скликання. Але депутати попередньої каденції його не затвердили – не вистачило голосів.

– Положення почали розробляти ще восени минулого року, ще за минулої депутатської каденції, – розповідає Євген Переверзенцев. – Зараз ми почали відштовхуватися від поділу міста на 35 мікрорайонів. Але для першого року проекту проводити 35 конкурсів (на кожному мікрорайоні) – це нереально, не буде стільки проектів, щоб перекрити всі райони.  

– Тобто ви маєте на увазі поділ на ради громадськості при районних адміністраціях. Чи не буде це підміною понять? Уявімо: представник влади (райадміністрації) готує проект, і створюється ілюзія, що цей проект іде від громадськості.  

– Від 35 районів ми одразу відмовилися, планується 10-15 районів (у проекті міської програми вони називаються секторами – ред) для проведення конкурсів проектів. У будь-якому випадку за проект на сайті виконкому голосуватимуть люди, і це буде демократія. Ми хочемо зробити голосування захищеним, наприклад, прив’язати до номеру мобільного телефона.        

– Яке фінансування на реалізацію місцевих ініціатив ви хотіли б закласти в міському бюжеті?  

– Спочатку ми відштовхувалися від 0,1% бюджету, це близько мільйона. Зараз плануємо конкретну суму – 1,5 мільйона. Тобто приблизно по 100 тисяч на мікрорайон. І на невеликі проекти в кожному мікрорайоні люди зможуть розраховувати. Хоча у Парижі в центрі міста дають невеликі суми, а на забутих мікрорайонах – набагато більші. Можливо, нам про це теж слід подумати. Чому ми вирішили розділити місто на мікрорайони (сектори), бо дуже велика вірогідність, що всі проекти будуть сконцентровані в центрі. А він і так більш-менш облаштований, і немає сенсу, щоб гроші йшли туди, де й так щось є.  

– Які проекти, на вашу думку, можуть бути реалізовані на 100 тисяч гривень?  

– Це може бути, наприклад, облаштування дитячого майданчика, освітлення, енергоефективні заходи – заміна ламп.  

– За вашим задумом, підтримку отримають по одному проекту з кожного мікрорайону?  

– Так, ми хочемо, щоб у кожному мікрорайоні був свій конкурс. На сайті Кременчуцької міськради буде кнопка «Громадський бюджет». Наприклад, відкриватиметься карта з мікрорайонами, де проводиться конкурс. Людина клікає на карту – і висвічуються проекти по конкретному мікрорайону, за які можна проголосувати. Внести програму «Громадського бюджету» ми хочемо на сесію в липні. До кінця цього року пройде конкурс проектів, і в 2017 році почнуть реалізовувати ті проекти, що стали переможцями в 2016 році, і одночасно піде новий цикл (представлення нових проектів – ред).  

– Чи відомо вже зараз про якісь цікаві громадські ініціативи, котрі можуть бути реалізовані?  

– Наприклад, у нас є ініціативна група з Крюкова, яку турбує те, що занепадає парк Котлова, і люди хочуть це змінити. І ми сподіваємося, що в активних кременчужан будуть ідеї, і вони зможуть їх реалізувати.    

Досвід українських міст  

У місті Луцьк конкурс громадських ініціатив відбувся минулого року. Як повідомляє «Волинський інформаційний портал», підсумки підбили 3 березня. Загальний кошторис конкурсу становив 0,5 мільйона гривень, при цьому обов'язковою умовою було те, що автор проекту (чи ініціативна група) вкладають свої 5 тис грн на його реалізацію. Загалом на конкурс надійшов 71 проект. У підсумку до голосування допустили 51 проект. Перемогли 12 проектів, і їньої уже реалізовано. При цьому всі матеріали, необхідні для їх реалізації, придбали через систему електронних закупівель. Ось приклади реалізованих ініціатив:

– В одному з мікрорайонів Луцька з'явився дитячий ігровий комплекс «Замок».  

– Ініціатива мешканців одного з будинків полягала в облаштуванні спортивного майданчика для гри у баскетбол, волейбол, футбол.  

– Ініціатива «Зробимо Луцьк доступним» передбачала оснащення тролейбусів зовнішніми оповіщувачами. Придбали 42 такі пристрої.  

– Проект «Використання альтернативних та відновлювальних джерел енергії» передбачав облаштування п'яти дворів світлодіодним освітленням.

Наразі фундація українсько-польської співпраці PAUCI допомагає реалізувати пілотні проекти в трьох українських містах: Чернігові, Черкасах та Полтаві. У Чернігові на реалізацію громадських ініціатив уже виділили на 2016 рік 4,8 млн грн.У Полтаві 25 лютого ухвалили міську програму «Партиципаторне бюджетування» (бюджет участі) у м.Полтаві на 2016-2020 роки».  

Проекти реалізовуватимуться у 2017-2020 роках. Сума на реалізацію орієнтовно становитиме 1,5 млн гривень на рік. При цьому 60% коштів буде спрямовано на реалізацію малих проектів (вартість – до 100 тисяч гривень), а 40% – на реалізацію проектів вартістю від 100 до 500 тисяч гривень. Також до запровадження бюджету участі долучилися сусідній з нами Світловодськ, Житомир, Суми, Вінниця.

Проект «Бандера square» у Луцьку, реалізований в рамках громадської ініціативи: у сквері встановили креативні лавочки. На це витратили 45 тис грн із міського бюджету і 5 тис грн співфінансування

Громадський бюджет Парижа – 75 млн євро  

Найбільший у світі громадський бюджет – у Парижі. У 2015 році він склав 75 млн євро (більше ніж весь бюджет Кременчука). Із них половина призначена на міські проекти, а половина розподілена на 20 округів. Перший округ, центр Парижа, має бюджет у розмірі 200 тис євро. Бюджети найбідніших районів, таких як Belleville-Menilmontant (двадцятий округ) та Pigalle (вісімнадцятий округ) – останній відомий серед туристів своїми секс-шопами та нічними клубами, – отримали значно більші бюджети в розмірі 3 мільйони євро кожен.  

ДЖЕРЕЛО

Білгород-Дністровська %