Доступ до інформації про бюджети релокованих громад коливається від детальних відповідей до формальних відписок або повної відсутності реакції. Це безпосередньо впливає на те, як жителі громад можуть зрозуміти управлінські рішення та долучитися до ухвалення рішень в цілому. Такими є попередні висновки, зроблені експертною командою проєкту “Бюджети в екзилі 3.0”, який реалізують спільно Громадське Партнерство «За прозорі місцеві бюджети!» і ГО «Кризовий медіацентр «Сіверський Донець» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».
Наразі триває збір інформації про роботу 20 релокованих громад Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей. Йдеться про ті громади, які втратили контроль над своїми територіями, але продовжують управляти бюджетами, ухвалювати рішення і реалізовувати програми вже в нових умовах. Експертна команда аналізує відкриті дані про бюджети і закупівлі, працює з деклараціями, надсилає інформаційні запити і паралельно готує інтерв’ю з представниками військових адміністрацій, щоб доповнити цифри поясненнями.
На цей момент більшість даних уже зібрані, але дослідження ще не завершене. Частина громад відповіла швидко і доволі детально, інші скористалися можливістю продовжити терміни відповіді. Через це робота просувається нерівномірно: одні кейси вже можна аналізувати, інші залишаються відкритими.
“Крім того, важливо розуміти, що сама по собі наявність відповіді ще не означає наявність інформації. У деяких випадках громади надсилають об’ємні тексти, але без конкретних даних, які можна використати. Окремі питання можуть залишатися без відповіді, і тоді доводиться повертатися до комунікації - уточнювати і просити відповісти більш предметно. Схожа ситуація складається і з інтерв’ю. Для дослідження вони важливі, оскільки дозволяють зрозуміти логіку рішень, яка не завжди очевидна з документів. Частина громад погоджується на розмову і навіть пропонує співрозмовників. Інші - відмовляються або не відповідають. У деяких випадках з’являються додаткові вимоги - наприклад, необхідність погодження інтерв’ю з обласною адміністрацією”, - зазначають автори дослідження.
Відрізняються і підходи до комунікації: в одних областях відповіді надходять швидше і без зайвих погоджень, в інших процес супроводжується затримками, додатковими процедурами і більш обережними формулюваннями.
Окремо експерти звертають увагу на бюджетні рішення, які фіксуються у відкритих джерелах. Наприклад, значні кошти, скеровані окремими громадами на житлові програми, викликають інтерес до того, як саме ухвалювалися такі рішення і чому подібні підходи не завжди застосовуються в інших випадках. Саме для цього команда продовжує працювати з інтерв’ю.
Ще один практичний момент - роль меморандумів між релокованими військовими адміністраціями та інститутами громадянського суспільства. У частині випадків саме підписання такого документа стає своєрідним «вхідним квитком» до комунікації: без нього складно домовитися про інтерв’ю чи отримати додаткові пояснення. Фактично йдеться не про юридичні зобов’язання, а про спосіб формалізувати взаємодію і зафіксувати її рамки. Команда готова працювати і в такому форматі, якщо це допомагає отримати необхідну інформацію та рухатися далі в дослідженні.
Наразі робота триває: команда продовжує збір відповідей, уточнює дані і домовляється про інтерв’ю. Очікується, що поєднання відкритих джерел і пояснень від представників громад дозволить більш повно описати, як сьогодні функціонують бюджети релокованих громад.
Проєкт “Бюджети в екзилі 3.0” передбачає комплексне дослідження управлінських та бюджетних процесів у 20 тимчасово окупованих громадах Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей за 2025 рік та підготовку комплексного аналізу цих процесів за 2021-2025 роки. Також в межах проєкту буде проведено інформаційну кампанію для привернення уваги до проблем і рішень, ідентифікованих у дослідженні.
Проєкт “Бюджети в екзилі 3.0” реалізують Громадське Партнерство «За прозорі місцеві бюджети!» і ГО «Кризовий медіацентр «Сіверський Донець» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».
