Попри безпрецедентні виклики, повʼязані з повномасштабною війною, тимчасово окуповані громади України зуміли зберегти інституційну спадковість. Про це свідчать результати проєкту «Бюджети в екзилі. 2.0», який реалізувала команда Громадського Партнерства «За прозорі місцеві бюджети!» і ГО «Кризовий медіацентр «Сіверський Донець» у 20 громадах Донецької, Запорізької, Луганської і Херсонської областей за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Результати були представлені 26 вересня на заході у Києві.
За інформацією координатора Партнерства Анатолія Бойка та провідної експертки проєкту Олени Ніжельської, втрата територій, ресурсів і значної частини населення не позбавила громади правового статусу та здатності діяти як суб’єкти публічного управління. Вони продовжують ухвалювати бюджети, вести облік, подавати звітність, отримувати державні трансферти. При цьому, звичайно, відбулися ґрунтовні зміни у тому, як тепер визначається фактична спроможність таких громад. Наприклад, у структурі органів влади на місцях залишаються довоєнні підрозділи: управління ЖКГ, відділи капітального будівництва тощо, однак більшість із них втратила реальні можливості працювати. Натомість розвивати громади допомагають ті підрозділи, які не потребують фізичного контролю над територією: культура, освіта, соціальний захист, комунікації, планування та розвиток стійкості.
«Саме ці напрямки діяльності формують ядро життєздатності громад у вигнанні. Зараз ключовим джерелом фінансування тимчасово окупованих громад стали державні трансферти, які забезпечують мінімальний рівень функціонування, але водночас формують критичну залежність від рішень центральної влади. Така нестабільність позбавляє громади можливості стратегічного планування й робить їхню життєздатність надмірно вразливою до змін державної політики», - звертають увагу експерти проєкту.
Бюджетні ресурси громад в екзилі спрямовуються насамперед на збереження людей та базових послуг: виплату заробітних плат освітянам, медикам, соціальним працівникам, утримання адміністрацій і комунальних підприємств. Частина коштів виділяється на підтримку оборонних ініціатив та допомогу військовим і їхнім родинам.
Шкільна освіта тримає громади як спільноти, - переконані експерти проєкту, дослідивши фактичні ситуації. Попри кадровий дефіцит, нестабільне фінансування та труднощі із залученням учнів, школи залишаються одним з головних чинників підтримки дітей і батьків, створюють простір для комунікації, допомагають зберігати ідентичність громади, навіть коли родини розсіяні по всій Україні та світу.
Так само здатність адаптуватися продемонструвала сфера охорони здоров’я: у низці випадків вони змогли відновитися у приймаючих громадах і навіть наростити кількість пацієнтів. Завдяки принципу медичної реформи «гроші йдуть за пацієнтом» лікарні й амбулаторії обслуговують не лише переселенців, а й місцевих жителів. Так само зросла роль сфери культури, що стала ресурсом стійкості та ідентичності.
«У громадах у вигнанні культура перестала бути другорядною сферою. Навіть невеликі ініціативи допомагають підтримувати ідентичність, створюють простір для спільності й довіри, зміцнюють психологічну витривалість переселенців. Культурна діяльність - це стратегічний пріоритет, що формує основу для відновлення після деокупації», - зазначають експерти.
Крім того, громади у вигнанні, навіть не маючи доступу до територій, залишаються головними носіями інформації про масштаби руйнувань та збитків, що завдані агресором. Через це аналіз збитків став для них стратегічним завданням: систематизація даних про людські втрати, пошкоджену інфраструктуру, житло та соціальні об’єкти є необхідною умовою для майбутніх компенсацій та репарацій, програм реконструкції та планування відновлення.
Влада тимчасово окупованих громад публікує бюджети й звіти, проте людям часто бракує пояснень і відкритого діалогу. Відповідно це відкриває простір для розвитку нових, більш адаптованих форматів комунікації та забезпечення прозорості, які можуть стати інноваційними практиками для всього сектору місцевого самоврядування. Так само обмеженою поки що лишається участь громадян в ухваленні рішень на місцях, але запит на залучення є. Результати фокус-груп, які провели експерти проєкту, засвідчили, що у громадах зберігається високий попит на взаємодію та партисипацію:
«Це створює підґрунтя для нових інструментів демократії, адаптованих до умов війни. Такий запит може стати ресурсом для інновацій у сфері громадської участі, що з часом зміцнить довіру між громадянами та владою навіть у складних умовах вигнання», - радять експерти.
Нагадаємо, метою проєкту «Бюджети в екзилі 2.0» було сприяння підвищенню рівня прозорості та ефективності бюджетних процесів у 20 громадах Луганської, Донецької, Запорізької та Херсонської областей, що перебувають в тимчасовій окупації, через проведення відкритого комплексного фахового дослідження бюджетних процесів цих громад за період з 2022 по 2024 роки. В ініціативі брали участь такі громади: Кремінська, Лисичанська, Міловська, Сіверськодонецька, Шульгінська (Луганська область); Бахмутська, Волноваська, Маріупольська, Світлодарська, Соледарська (Донецька область); Бердянська, Мелітопольська, Приморська, Приазовська, Софіївська (Запорізька область); Каховська, Каланчацька, Скадовська, Чаплинська, Присиваська (Херсонська область).
Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».
