Куди їдуть гроші: путівник по відкритих даних України

Як з’явилися відкриті дані?

У ХVII cторіччі в одній із крамниць Англії працював галантерейник Джон Грант. Він продавав гудзики та нитки. А ще він був першим, хто почав відслідковувати, скільки людей і за яких обставин помирає, а скільки народжується. Він звів усі дані разом і надав цю інформації уряду Великобританії. Уряд почав використовувати ці дані. Англія була першою країною, яка використовувала відкриті дані для прогнозування чисельності армії. Уряд знав, скільки народжується дітей, скільки з них хлопчиків і скільки доживають до віку 17-18 років.

Пройшло 350 років. Можна порівняти, як виглядала табличка Джона Гранта і як  сьогодні виглядає табличка порталу e-data. Нічого не змінилося: все, що люди навчились за 350 років – це робити колонки. Єдине, що змінилось – це технології. Якщо раніше ця інформація друкувалась у книжці один раз на рік, то тепер вона доступна нам онлайн.

Відкриті данні є будь в якій країні, але є нюанси… В Сомалі доступ до відкритих даних мають 1,7% людей. На першому місці за рівнем доступу до інформації – Данія. 96,3% людей мають змогу користуватися данними. Середня тривалість життя в Данії – 80 років, в Сомалі – 55,4 роки.

Які бувають дані?

Розрізняють такі типи даних: закриті, відкриті та публічні.

• Закриті дані – це дані доступні обмеженому колу осіб. На сьогодні закритоюзалишається інформація для службового користування, дані про банківську та державну таємниці. Вони не підлягають широкому розголосу.
• Відкриті дані – це дані, які перебувають у постійному доступі в інтернеті. Нам не потрібно запитувати у когось дозволу, щоб їх використати.
• Публічні дані – дані, які доступні нам завдяки законам, нормативно-правовим актам, відповідям на офіційні запити телефоном, поштою або на e-mail.

Скільки даних у  E-Data

E-Data – найбільший портал відкритих даних про публічні фінанси. З 15 вересня 2015 року на порталі оприлюднюються всі транзакції Державної казначейської служби. Також на ньому доступна інформація про використання коштів державного і місцевих бюджетів. Згодом інформацію почали розкривати суб’єкти господарювання державної і комунальної власності, у статутному капіталі яких державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.

На сьогодні через E-Data звітують 52% державних підприємств, і близько 70% –  комунальних.

Що можна дізнатися за допомогою E-Data?

Наприклад, можна «зайти» на свою область і побачити які трансакції проводили місцеві органи влади або державні підприємства. Можна шукати інформацію про проведені платежі за розпорядниками бюджетних коштів або ЄДРПОУ.

В минулому виникали затримки з проведенням казначейством платежів. Платежі могли затримуватись від 30 до 180 днів. Лікарні не могли зробити ремонт, або закупити інсулін. E-Data дозволяє відслідковувати, коли саме казначейство провело платіж. На сьогодні таких великих затримок не виникає. Платежі проводяться вчасно – день в день, або на наступний день. Залишились випадки, коли проводяться з затримкою в тиждень або більше. Наприклад, на сьогодні платежі найбільше (до п’яти днів) затримуються у Вінницький, Івано-франківській областях.

Функціонал АРІ дозволяє збирати всю інформацію про компанію, яка є на E-Data, за заданими критеріями пошуку.

В реєстрі розпорядників, які сьогодні повинні звітувати на E-Data, 80 тисяч організацій і окремі експерти можуть сказати, що на E-Data звітує лише половина з них. Коли ми розбирались з цим питанням, то з’ясували, що 9 тис таких організацій не отримали ні копійки з державного бюджету, 7 тис знаходяться на окупованій територій і 12 тисяч – це тимчасові виборчі комісії, яких уже давно немає.

За останні два з половиною роки Україна зробила платежів на 4,6 трлн грн. І якщо порівнювати не за формальною кількістю розпорядників, а за обсягом витрат, то на  E-Data присутні дані про 90% бюджетів.

Укрзалізниця – перша структура, яка хоче відкрити всі платіжки. Законодавча колізія у чому? Усі операції які проводить держказначейство – є на E-Data. Але якщо платіж проходить, наприклад,  через держбанки, то це складно проконтролювати.

Про PrоZorro і DoZorro

PrоZorro – найвідомійший і найінформативніший портал про державні закупівлі. Аналітична система PrоZorro дозволяє отримати інформацію про те який з державних органів що у кого закупив і на яку суму. У порталу дуже багато функцій: можна порівнювати обсяги закупівель в різні періоди, аналізувати закупівлі кожного розпорядника бюджетних коштів та ін.

Платформа PrоZorro.Продажі. з’явилася трохи пізніше. Через неї продаються активи неплатоспроможних банків, які зараз знаходяться в стадії ліквідації. Тут можна купити що завгодно: від Maserati до старого комп’ютера.

Моніторинговий портал DoZorro – це платформа, де кожен учасник системи (постачальник, замовник, контролюючий орган, громадянин) може дати зворотній зв’язок державному замовнику чи постачальнику. Тут можна обговорити та оцінити умови конкретної закупівлі, поскаржитись, якщо закупівля була проведена з порушеннями і отримати оперативний відгук, або допомогу.