Южний планує підключитися до системи електронних закупівель системи «Prozorro», у серпні 2016 року. Поки що прозоро ведуть свої державні закупівлі морський торгівельний порт «Южний» та Адміністрація портів України – АМПУ «Южний». На сайті «Розумне місто» у розділі «Електронні закупівлі» можна побачити весь перелік товарів, які підприємства купили чи планують купити, очікуючи кращої пропозиції, тобто простежити за електронними торгами чи щось запропонувати.
Дізнатися, на що вже витратила бюджетні кошти Южненська міська рада та її управління, можна на сайті yuzhny.gov.ua та «Е – дата», який теж простежується на Розумному місті, тільки у розділі – «Відкритий бюджет». Проте, на жаль, там не відшукати інформацію про те, на що конкретно южненський бюджет витратив 380 тисяч гривень, встановлюючи дитячий майданчик на міському пляжі.
Закон України «Про публічні закупівлі» був підписаний Президентом у лютому 2016 року. Він дозволив розгорнути систему в масштабі всієї країни і перевести всі держзакупівлі в електронний формат. Наразі триває цей процес, який розпочався з 1 квітня 2016 року. Центральні органи влади та замовники, що діють в окремих сферах господарства (монополісти), зобов'язані перейти на електронну систему закупівель товарів та послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис грн, і робіт – якщо дорівнює або перевищує 1,5 млн грн.
Інші ж державні замовники-монополісти, які не є представниками державного управлінського апарату, наразі зобов'язані використовувати Prozorro, якщо вартість товарів та послуг дорівнює або перевищує 1 млн грн. і робіт – більше або дорівнює 5 млн. грн).
Для усіх інших замовників перехід на електронні закупівлі обов’язковий з 1-го серпня 2016 року. За словами Дмитра Шимківа, замглави Адміністрації Президента, «цей закон є масштабуванням пілотного проекту системи електронних закупівель Prozorro, яка довела свою ефективність, зекономивши у 2015 році більше півмільярда гривень». Відповідно до закону закупівлі можуть здійснюватись шляхом застосування однієї з таких процедур: відкриті торги, двоступеневі торги, запит цінових пропозицій, попередня кваліфікація учасників, переговорна процедура закупівлі. Пропозиції на конкурсні торги подаються у визначеному законом порядку. Про усі ці особливості запровадження системи Prozorro в Україні повідомляє аналітик Інформаційної кампанії «Сильніші разом!» Віталій Горобець.
Для того, аби використовувати систему Prozorro, підприємства та державні установи мають зареєструватися на одному з восьми електронних торговельних майданчиків. При цьому такі електронні платформи, як PublicBid, ПриватМаркет, Zakupki діють тільки для замовників, а Держзакупівлі.онлайн, Е-tender, SmartTender, Prom.ua, Newtend - для всіх. Увесь інший масив державних та комунальних установ та бажаючих «щось продати державі» користується «старим» паперовим варіантом проведення тендерів через «Вісник державних закупівель».
Серед тих, хто брав участь в аукціонах, важливо виділити таких замовників як Міністерство Оборони України. Це єдине міністерство, яке завдяки активності волонтерів, що пролобіювали швидкий документальний супровід долучення структури до системи Prozorro , почало проводити всі закупки за допомогою електронних майданчиків з липня 2015 року. За цей час було проведено 887 електронних закупівель на суму 8,22 млрд грн. Економія склала 780 млн грн. Є й інші масштабні учасники, такі як «Укрзалізниця» з 103 млн грн економії, Київська міська державна адміністрація мала 101 млн грн заощаджень та Дніпропетровська ОДА з 20,43 млн грн економії. Серед великих компаній можна назвати «Укргаздобування». За рахунок системи Prozorro вони зекономили 70 млн грн. Ще одним прикладом є компанія «Укренерго», якій вдалося заощадити 354,901 тис грн на розчистці траси у зоні відчуження. Бюджет становив 884,9 тис грн, а угоду вдалося укласти на суму 529,999 тис грн. Цей замовник приєднався до системи десь рік тому і вже провів більш ніж 1,5 тисяч закупівель, що дало змогу заощадити більше 27 млн грн.
Як звітує Южний?
Щодо бюджетних коштів, які витрачає южненська влада на потреби комунальних підприємств, управлінь міста та самого Южного, то цю інформацію, поки що можна переглянути на сайтах yuzhny.gov.ua та «Е – дата» чи «Розумне місто».
Сума – 380 тисяч гривень, яку южненський бюджет витратив на закупку та встановлення пляжного майданчика, здалася користувачам Інтернету занадто високою. Бажання перевірити, а чи все там чесно, стало «ідеєю фікс» у багатьох читачів. Проте зробити це вдалося журналісту сайту «Re:пост».
На фото: пляжний майданчик
У інтерв’ю із начальником управління капітального будівництва Южного – Олександром Губкою з’ясувалося, що реконструкція розважальної зони на пляжі за експертною оцінкою мала коштувати 402 тисячі гривень, але управлінці кажуть, що зробили цей проект дешевшим.
На фото: кошторис пляжного майданчику
На фото: експертний звіт щодо розгляду кошторисної частини проектної документації за робочим проектом (пляжний майданчик)
У суму 380 тисяч входить встановлення ще лавочок та урн. До вартості кожної позиції додаються ще податки, оплата за привіз продукції та її встановлення. Як розказали управлінці з суми 380 тисяч гривень дитячий майданчик коштував бюджету - 280 тисяч. Процес доставки, монтажу обладнання та будівних робіт коштував - 80 тисяч і тільки податків з цієї закупівлі було на 20 тисяч гривень. Тому ціна значно відрізняється від тієї, що в Інтернеті:
- У нас ціна не вища, ніж в Інтернеті, сюди ще додається вартість доставки цих конструкцій, монтаж конструкцій, податки, плюс прибуток, який додається підприємству. Тому сума вийшла 380 тисяч гривень. Закупка обладнання та встановлення пройшло державну експертну оцінку, що підтверджує те, що все відбулось відповідно до закону, - начальник УКСа - Олександр Губка.
Отже, закупівлі, які здійснюються у закритому режимі викликають багато питань у тих, кому не байдуже, як витрачаються бюджетні кошти. Контролювати державні установи у процесі закупівель можливо, проте, як розказують чиновники – відкриті електронні торги значно загальмують процес будівництва та ремонтів. Час, який витрачатиме місцевий бюджет на результат електронних торгів, з одного боку, працюватиме не на користь корупційних схем, але швидкість робот від цього буде страждати. Кількість підрядних організацій, які працюють з державним бюджетом – обмежена. У кожному місті існують фірми, які виконують роботи у борг, довіряючи місцевим управлінцям. Ці фірми беруть участь у тендерах та виграють їх з часом. «Коротка рука» - полегшує процес роботи чиновникам, проте гроші не економить. Наскільки економічно вигідною для южненського бюджету буде система електронних торгів покаже час. Пересічний Інтернет-користувач може тільки спостерігати за процесом на Prozorro та за результатом на Е- даті.
Як южненські підприємства вже користуються Prozorro
Відкриті електронні торги активно використовує у Южному, поки що тільки ДП МТП «Южний» та філія Адміністрації портів України. Так, на своїй сторінці у Фейсбук, АМПУ опублікувало інформацію про те, як державна структура зекономила гроші, підключившись до Prozorro:
«ДП «АМПУ» активно використовує електронну систему закупівель Prozorro. Станом на 17 червня з початку 2016 року економія по завершених закупівлях склала 4,15 млн гривень з ПДВ. За відкритих торгів розміщено 75 тендерів на закупівлю товарів, робіт і послуг на загальну суму понад 129 млн гривень з ПДВ. Зараз йде прийом пропозицій.Найбільш активні в розміщенні тендерів адміністрації Миколаївського, Жовтневого, Білгород-Дністровського та Одеського морських портів. По допорогових закупівлях розміщено на електронних майданчиках 855 оголошень на загальну суму 48,7 млн грн. з ПДВ. Найбільш активні в оголошеннях закупівель адміністрації Херсонського, «Південного», Іллічівського та Одеського морських портів.Адміністрація морських портів запрошує потенційних постачальників до співпраці». За інформацією самого АМПУ «Южний», філіал працює із Prozorro з початку червня, зараз на сайті чотири процедури закупок.
Перші перемоги проекту Prozorro в Україні
Аналітики «Сильніші разом!» відстежили,що за більше, ніж рік функціонування Prozorro відбулось багато змін, як в законодавстві, так і в структурі торгів. За результатами роботи до Prozorro підключились більше 4 тисячі держустанов та підприємств, майже 14 тис компаній-постачальників. Організатори провели електронних закупівель на загальну суму у більш як 15 млрд грн, а економія склала 1,4 млрд грн. Ця економія, а це майже 10%, є коштами платників податків, які можливо використати на інші потреби держави, яких є немало. Тож, наприклад, зекономлений бюджет від тендеру на білизну для стаціонару лікарняного відділення можна використати на закупівлю ліків.
Чому вдається заощадити кошти? З’являються вони від збільшення числа виконавців і конкуренції між ними, що випливає у пропозицію меншої ціни. Якщо раніше кількість учасників становила в середньому 2, то тепер ця цифра 2,72, що і дозволятиме економити від 12 до 18% коштів у майбутньому. Окрім цього, використання Prozorro допомогло заощадити 30% часу компаній, що взяли участь у торгах.
У 2016 році планується заощадити 5 млрд гривень, а наступного вже до 50 млрд грн. Ця сума майже дорівнює бюджету Збройних Сил України і означає те, що в державному бюджеті буде більше фінансів для соціальних та інших виплат. Не менш важливим є те, що це кошти, частина яких не була вкрадена і перенаправлена на фінансування злочинів, підкупів або використана у формі хабарів іншим чиновникам.