Представники громадського суспільства десяти пілотних територіальних громад Донецької й Луганської областей висловили глибоке занепокоєння щодо зниження прозорості бюджетних процесів після початку повномасштабної війни. Про це свідчать дані аналітичного звіту, який підготували експерти проєкту «Бюджети в екзилі», що реалізується спільно Громадським Партнерством «За прозорі місцеві бюджети!» та громадською організацією «Кризовий медіа-центр «Сіверський Донець».
Учасники та учасниці фокус-груп відповідали на питання дослідників про свій досвід взаємодії з бюджетними процесами у громадах, прозорість бюджетних процесів в умовах воєнного стану, пріоритети та витрати бюджетів громад, що знаходяться на тимчасово окупованих територіях. Активісти й активістки з громад зазначили, що обсяг доступної інформації про бюджетні витрати суттєво зменшився з початком повномасштабного вторгнення, а та інформація, що є у відкритому доступі, часто подається без належних пояснень або взагалі не відповідає реальності:
«Ми бачимо цифри, але не завжди розуміємо, на що конкретно вони витрачаються. Звичайно, це породжує питання та недовіру», – зауважували учасники й учасниці фокус-груп.
Так само занепокоєння серед громадськості викликає й ситуація з контролем за бюджетними процесами з боку жителів громад:
«Ми намагаємося контролювати витрати, але часто наші запити ігнорують або відповіді поверхневими. Це – формальний контроль, який не дає результату», – підкреслили опитувані.
Військові адміністрації, запроваджені для забезпечення оперативного управління під час воєнного стану, викликали різні реакції серед учасників та учасниць: деякі з них висловлювали позитивні відгуки щодо підвищення дисципліни в управлінні фінансами, однак підкреслювалося, що це не завжди сприяє прозорості. Інші говорили, що швидкість ухвалення рішень військовими адміністраціями часто йде на шкоду прозорості та громадській підзвітності.
Здебільшого представники й представниці громадськості наголошували на необхідності зосередити бюджетні витрати на підтримці військових, освіти, соціального захисту та охорони здоров'я. Водночас висловили критику щодо неефективного, на їхню думку, використання бюджетних коштів, зокрема надмірного фінансування адміністративних потреб, адже підтримка великих адміністративних апаратів в екзилі не завжди є виправданою.
Опитані експертами жителі громад пропонували створити дорадчі органи, до складу яких входили б представники громад, щоб активніше брати участь у процесі прийняття рішень. Крім того, було запропоновано використовувати цифрові платформи для збору пропозицій та обговорення бюджетних питань, аби це можливо було брати під час воєнного стану.
Водночас представники й представниці органів влади під час глибинних інтервʼю з експертами проєкту підкреслювали, що вони докладають зусиль для забезпечення доступу до інформації та публікують усі необхідні дані про бюджетні витрати.
«Ми хочемо бути максимально прозорими. Усі наші звіти та фінансові документи доступні на офіційних сайтах і для громадськості, і для інших органів влади», – зазначив, зокрема, керівник фінансового відділу однієї з громад Луганської області.
Загалом під час глибинних інтерв’ю представники влади звертали увагу на важливість державної підтримки громад в екзилі, збереження кваліфікованого персоналу, підготовку до швидкого відновлення та покращення комунікації з громадянами через цифрові інструменти.
Нагадаємо, в процесі реалізації проєкту «Бюджети в екзилі» були проаналізовані бюджетні процеси в 10 пілотних громадах Луганської та Донецької областей. Метою проєкту було оцінити прозорість та ефективність бюджетних процесів в умовах тимчасової окупації пілотних громад, виявити основні виклики та розробити рекомендації для покращення процесів управління бюджетами та збереження інструментів партисипативної демократії в умовах воєнного стану.
Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».
