Закон України «Про адміністративні послуги» прийняли 11 років тому, тобто з моменту становлення Центрів надання адміністративних послуг як інституцій, що полегшують комунікацію влади та громадян, минуло понад десятиріччя. Але на сьогоднішній день, як показує практика, далеко не всі розуміють, що таке ЦНАП і для чого він потрібен. Читайте у матеріалі Марини Ройко, начальниці відділу забезпечення надання адміністративних послуг Здолбунівської міської ради (Рівненська область), який вона підготувала спеціально для Громадського Партнерства "За прозорі місцеві бюджети!", у чому суть ЦНАПів та для чого вони потрібні людям.
Кожен з нас хоч раз у житті отримував адміністративні послуги: хтось безпосередньо у суб’єкта надання, хтось - уже в ЦНАПі. У кожного у кожної є своя історія щодо цієї події і своє враження від отриманого сервісу.
Пощастило тим хто мав потребу оформити лише одну послугу, але якщо життєва подія змушує відвідати низку установ, щоб оформити всі необхідні документи, та ще й побувати при цьому в різних - нерідко віддалених - населених пунктах, то завдання перетворюється на не надто захоплюючий квест. Саме з метою створення єдиної точки доступу до максимуму найнеобхідніших послуг народились ЦНАПи. Наприклад, при зміні прізвища після одруження виникає потреба заміни документів (паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, водійське посвідчення, реєстрація місця проживання). До існування ЦНАПів особа мала б відвідати щонайменше три державні установи.
Інший приклад - народження дитини. Треба оформити свідоцтво про народження, реєстрацію місця проживання, державну допомогу тощо, тобто знову відвідати кілька державних установ. Зараз, у рамках реалізації комплексної послуги «єМалятко», яка запроваджена через ЦНАПи, всі ці адміністративні послуги можна отримати в одному місці.
Ще одна позитивна складова існування ЦНАПів – це рівність у доступі до послуг. Основною метою створення ЦНАПів було формування антикорупційної складової та забезпечення прозорого обслуговування заявників, при якому заявники не зустрічаються з суб’єктом надання послуг (посадовцем, що приймає рішення). І вже вимальовується наступний фактор, що стосується організації роботи суб’єктів надання послуг, – це вивільнення часу для якісного опрацювання документів та прийняття рішення. Тобто суб’єкти надання послуг не приймають документи у заявників (це роблять адміністратори ЦНАПів), і саме цей часовий резерв використовується для самостійного отримання інформації, необхідної для прийняття рішення або перевірки поданої заявником інформації.
Ще один вагомий плюс - мережа ЦНАПів охоплює всі громади України, і громадяни можуть отримувати життєво необхідні послуги у себе в громаді (районі міста, старостаті або навіть удома, використовуючи сервіс «Мобільний адміністратор»), навіть за відсутності представників державних підприємств на відповідній адміністративній території.
Контраргументом може бути оцифрування послуг, і деякі представники держустанов виправдовують свою відмову від запровадження надання послуг через ЦНАПи існуванням електронних сервісів. Але, працюючи безпосередньо з людьми, фахівці зазначають, що «цифра» - це те, що потрібно розвивати та використовувати, але є значна кількість людей, яка не має навичок або технічних можливостей скористатись цифровими послугами, і тому вони ідуть до ЦНАПів, де їм допомагають скористатись державними електронними сервісами на місці самообслуговування або ж вони подають документи на розгляд суб’єкту звернення через адміністратора.
Якщо підсумувати все сказане, то виходить, що від існування ЦНАПів - одні лише плюси, якщо дивитись з позиції людиноорієнтованості. ЦНАПі і державні підприємства та установи є партнерами, кожен виконує свою ділянку роботи задля забезпечення громадянина необхідними послугами, і саме якісна робота кожного призводить до загального позитивного враження у громадян від спілкування з державою.