Починаючи з середини липня в Україні не вщухають дискусії щодо того, чи можна під час війни виділяти кошти з місцевих бюджетів на бруківку і ремонти, чи ж - на допомогу ЗСУ? Українці почули чимало емоцій від політиків, звинувачень у бік місцевого самоврядування, водночас, на переконання Громадського Партнерства "За прозорі місцеві бюджети!", порозуміння можна досягти лише через суспільний діалог. То чи можна і треба замість ремонтів доріг, укладання бруківки, утеплення шкіл тощо купувати дрони, засоби захисту, транспорт для ЗСУ, - коментує експерт Партнерства Микола Орлов.
Кожен має займатися своїм. Люди - висловлювати бажання, і дуже добре, що вони нарешті почали цікавитися, що і за які кошти купується, однак поки без глибокого занурення в можливості і відповідальність за закупівлі. Законотворці в столиці мають супроводжувати свої претензії законопроєктами, постановами та рішеннями, які уможливлюють висловлене на адресу місцевого самоврядування, а органи місцевої влади - дбати про громади, власну територіальну оборону і чути запити від військових та допомагати в законний спосіб.
Сфера оборони належить до відповідальності держави, а отже, і державного бюджету. Місцевий бюджет не можна використовувати на прямі потреби оборони. Але в місцевих бюджетах реально є гроші, і швидше за все саме цей факт спричиняє галас навколо них і бажання столичних чиновників на них впливати. Чи емоційно -«купуйте дрони замість фонтанів», чи через законопроєкти «зобов'язати спрямовувати 10% ПДФО на цілі оборони країни», навіть роз'яснення Мінфіну з цього приводу є. Багато хто із прихильників ідеї купувати умовно дрони, поки війна йде, звертають увагу на перший пункт листа. А саме: "ОМС мають право… надавати міжбюджетний трансфер з відповідного місцевого бюджету для здійснення закупівель на потреби оборони країни".
Ось тільки куди цю субвенцію відправити?
Субвенція передбачає, що кошти йдуть на конкретну закупку в конкретну військову частину. За такою схемою купувати можна і зброю. От тільки проблеми є такі: а) місцева влада не знає про такі конкретні потреби, які в/ч мають і які знають у відповідних державних відомствах; б) місцева влада, можливо, не довіряє загальному кошику, з якого невідомо куди піде їх субвенція. І відповідний піар теж, а куди ж без цього? Мовляв, скинулися ми, а допомогли вони. Це вже можна спостерігати, починаючи з обласного рівня при формуванні так званих оборонних бюджетів області.
Можна прийняти відповідну місцеву програму підтримки військовим, а в рамках цієї програми планувати кошти, відправляти субвенцію держбюджету чи конкретній в/ч. От тільки і в/ч не поспішають брати на себе відповідальність здійснювати закупівлі. Мовляв, ви купіть і нам відправте. То, може, все таки субвенція держбюджету? Ось тільки давайте прочитаємо заключну частину листа розяснення Мінфіну для Держказначейства:
«Механізм виділення коштів із спецфонду держбюджету, отриманих за рахунок надходжень за ККД «Субвенція з місцевого бюджету державному бюджету…для забезпечення національної безпеки…» на цей час НЕ визначений і потребує нормативного урегулювання».
То, може, зусилля свої краще спрямувати на пошук цього механізму, аніж на публічне з'ясування стосунків з місцевим самоврядуванням?
Можна розглянути варіант благодійності. У Нацбанку відкритий спецрахунок для потреб армії, яким розпоряджається Міноборони. Але тут дивись пункт вище про загальний кошик і довіру.
І, нарешті, найбільш реальний варіант. Законодавство дозволяє купувати товари подвійного призначення для потреб територіальної оборони, які базуються на території громади, зокрема ДФТГ. Так можна придбати бронежилети, каски, військову форму, радіостанції, транспорт, ремонтувати техніку. До товарів подвійного призначення належать і безпілотники. Такі витрати й так заплановані в річних бюджетах, окремих рішень місцевої влади не потрібно.
Є варіант субвенції іншій громаді, тобто з місцевого в місцевий бюджет, а та відповідно закуповує необхідне. Якщо між громадами є співпраця, то це цілком можливий варіант, але якщо співпраці немає, то резонне питання: «Ми віддали, а вони вручили і лаври отримали» може виникнути. Так-так, не забуваймо про цей момент, адже кожен керівник громади та активні члени громади задаються питаннями, куди витрачаються кошти, чи є там воїни з нашої громади, чи дійшло обладнання, а чому саме туди тощо. І поки правових шляхів допомоги війську обмаль, ОМС використовують туди, куди дозволено.
А от про доцільність барабанів чи фонтанів, бруківки чи облаштування укриттів - це вже питання про самоконтроль на рівні громади. ОМС теж питають вже про багато речей, які вчора ще здавалися другорядними: це і ті ж укриття, і системи оповіщення, і спецтехніка, і блокпости.
Підсумовуючи:
- Законодавець та профільні виконавчі структури мають відрегулювати механізм руху коштів від місцевого бюджету на потреби конкретної військової частини якій хоче допомогти та чи інша громада. Природньо , що в першу чергу ОМС будуть зацікавлені надавати адресну допомогу і тим частинам де служать їх жителі.
- Військова частина, ТРО, яка хоче отримати допомогу в т.ч зі своїх законно сплачених податків, має зареєструватися в тій громаді, яка надає цю допомогу.
- Місцеві громади і бюджети не потрібно шантажувати, підштовхувати до ризикованих витрат ні відшкодуванням пільг на комунальні послуги, ні на перевезення, ні навіть на оборону. Потрібно вести діалог і шукати компроміси.
- Громади мають доцільно витрачати кошти на благоустрій та інші закупівлі, тому роль внутрішнього аудиту та громадського контролю як ніколи стає актуальною. Бюджетні регламенти, порядок збору пропозицій до бюджету, програмно-цільовий метод формування потреб, візуалізація бюджету, звітування – всі ці процеси нині можна вже готувати, апробовувати і після перемоги широко застосовувати.
Довідково:
З Листом Мінфіну щодо надання роз’яснень Державній казначейській службі зі згаданого вище питання можна ознайомитися ТУТ.
Практичні рекомендації щодо підтримки добровольчих формувань територіальних громад з місцевих бюджетів в умовах воєнного стану читайте за посиланням.
Про порядок передачі матеріальних цінностей добровольчому формуванню територіальної громади від ОМС - за посиланням.
P.S. Поки готувалася стаття, у Верховній Раді зареєстрували законопроєкти, які дозволяють органам місцевого самоврядування надавати фінансову та матеріальну підтримку сектору безпеки і оборони у період дії воєнного стану: №9559 від 04.08.2023 про внесення змін до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування у період дії воєнного стан та №9560 від 04.08.2023 про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо підтримки органами місцевого самоврядування сектору безпеки та оборони.