Згідно з попередньою оцінкою рівень відкритості та прозорості інформації про бюджетний процес м. Києва є високим. До такого висновку дійшли експерти Громадського Партнерства "За прозорі місцеві бюджети!" за результатами моніторингу в межах проекту "Підвищення прозорості бюджетного процесу на локальному рівні", що здійснюється за підтримки МФ "Відродження".
На користь висновку говорить те, що максимальне (100%) значення оцінки досягнуто по таких ключових показниках бюджетного процесу та пов’язаного з ним механізму публічного управління соціально-економічним розвитком м. Києва як: «Стратегія розвитку громади», «Програма соціально-економічного розвитку», «Звіт про виконання Програми соціально-економічного розвитку», «Обговорення проекту бюджету на засіданні бюджетної комісії», «Прийняття рішення про місцевий бюджет на наступний рік», «Рішення про бюджет», «Паспорти бюджетних програм», «Звіт про виконання паспортів бюджетних програм», «Зміни до бюджету», «Закупівлі», «Доброчесність використання системи закупівель Prozorro» тощо.
Крім того, м. Київ використовує ряд прогресивних практик, реалізація яких не вимагається бюджетним законодавством, але вони значно підвищують відкритість бюджетних процедур. Зокрема, це стосується інноваційних, з точки зору публічності, інструментів як «Онлайн-інструменти консультування та візуалізації», «Бюджет участі», «Онлайн-інструменти в реалізації бюджету участі», «Онлайн-інструменти консультування з громадянами щодо проекту бюджету на наступний рік». Стосовно показника «Бюджетні запити», де рівень експертної оцінки наближений до максимального та становить 88%, то розпорядники коштів Київського міського бюджету – чи не єдині серед міських бюджетів України, які оприлюднюють цей документ.
Зазначимо, що всі перелічені показники можна досить легко, «у один клік», знайти на сайті або перейти за прямим, не завуальованим посиланням.
Водночас існує ряд показників, інформація за якими абсолютно непрозора. Експерти вважають, що у перспективі це має бути подолано та надають відповідні фахові рекомендації.
Так, щодо збору пропозицій від громадян під час складання бюджету - тут Київській міській владі доцільно розробити та прийняти НПА з питань регламентації збору, а важливим його пунктом має стати те, що звіт про отримані пропозиції із зазначенням врахованих та (з детальним обґрунтуванням) не врахованих, також підлягає оприлюдненню.
Важливим недоліком є досить низька (13% зі 100%) оцінка стосовно бюджетних слухань. Адже їх треба проводити заздалегідь, до оприлюднення проекту рішення про бюджет; це, у свою чергу, потребує або прийняття спеціалізованого НПА, або доповнення змісту бюджетного регламенту у частині самих бюджетних слухань, відкритості рекомендацій громадськості та стану їх врахування у остаточний проект бюджету, що виноситься на депутатські комісії.
Сьогодні в м. Києві дорадчі органи не залучаються до процесу розробки бюджету на наступний рік», тому доцільним є утворення, наприклад, багатосторонньої робочої групи (представники ОМС, депутати, ОГС, науковці, бізнес). Її діяльність повинна регламентуватись, а звіти – оприлюднюватись. Слід удосконалити «Розділ Бюджет на сайті», розмістивши там більш повну інформацію про головних розпорядників, їх участь на порталах відкритих даних E-Data та data.gov.ua, кошториси тощо.
Як і у всіх містах України, в м. Київ поки не використовується такий цінний, зважаючи на міжнародний досвід, інструмент, як «Бюджет для громадян». Для його запровадження доцільно залучити фахових експертів, провести тренінги та семінари.
Та не дивлячись на ці часткові недоліки, експерти відмічають чітку тенденцію побудови взірцево прозорого та відкритого бюджетного процесу в столиці, а діяльність місцевого фінансового органу та головних розпорядників – максимально сприятливими для успішного публічного управління такою системою.
Матеріал підготовано за результатами моніторингу в межах проекту "Підвищення прозорості бюджетного процесу на локальному рівні", що здійснюється Громадським Партнерством "За прозорі місцеві бюджети!" за підтримки МФ "Відродження".