Який порядок виконання бюджетів всіх рад до кінця бюджетного року та хто визначається розпорядником усіх бюджетів рад, що об’єдналися? Чи обов’язково фінансово-бюджетний відділ робити окремою юридичною особою?
Детальні роз’яснення щодо цих питань підготували Яніна Казюк, координатор з фінансової децентралізації, та Світлана Демиденко, експерт Групи з фінансового моніторингу Центрального офісу реформ при Мінрегіоні (за підтримки Програми «U-LEAD з Європою»).
Який порядок виконання бюджетів всіх рад до кінця бюджетного року та хто визначається розпорядником усіх бюджетів рад, що об’єдналися?
Бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року(пункт 1 статті 3 Бюджетного кодексу України).
Відповідно до пункту 9 статті 8 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» бюджети територіальних громад, що об’єдналися, виконуються окремо до закінчення бюджетного періоду з урахуванням особливостей, встановлених цією частиною.
Сільська, селищна, міська рада, обрана об’єднаною територіальною громадою, може вносити зміни до рішень про місцеві бюджети, прийняті сільськими, селищними, міськими радами, обраними територіальними громадами, що об’єдналися.
До завершення періоду окремого виконання бюджетів територіальних громад, що об’єдналися, функції головних розпорядників, розпорядників бюджетних коштів територіальних громад, що об’єдналися, продовжують здійснювати відповідні бюджетні установи в особі сільського, селищного, міського голови, обраного об’єднаною територіальною громадою, інших керівників бюджетних установ.
До завершення періоду окремого виконання бюджетів територіальних громад, що об’єдналися, функції місцевих фінансових органів територіальних громад, що об’єдналися, здійснюють:
- відповідні місцеві фінансові органи, створені до об’єднання територіальних громад;
- сільський, селищний, міський голова, обраний об’єднаною територіальною громадою, якщо у відповідних територіальних громадах місцеві фінансові органи не були створені згідно із законом.
Таким чином, бюджети всіх рад, що об’єдналися виконуються окремо до закінчення бюджетного року. Після проведення перших місцевих виборів рада, обрана об’єднаною територіальною громадою, може вносити зміни до рішень про місцеві бюджети, прийняті сільськими, селищними, міськими радами, які підписуються сільським, селищним, міським головою, обраного об’єднаною територіальною громадою.
Водночас, пунктом 3 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» продовжено на 2018 рік можливість сільській, селищній, міській раді, обраною об’єднаною територіальною громадою у 2018 році, приймати рішення щодо затвердження бюджету об’єднаної територіальної громади на 2018 рік, який включатиме показники бюджетів відповідних територіальних громад, що об’єдналися. Тобто формується та виконується єдиний бюджет об’єднаної територіальної громади шляхом внесення змін до бюджету ради, до якої приєдналися інші, та прийняття рішення про втрату чинності рішень про бюджет територіальних громад, що об’єдналися.
Затвердження єдиного бюджету дозволяє органам місцевого самоврядування ефективно організувати свою діяльність у поточному році, своєчасно виявити проблемні питання та розставити необхідні акценти при формуванні бюджету на 2019 рік. Про переваги та покрокові дії читайте в методичних рекомендаціях «10 кроків до єдиного бюджету».
Чи обов’язково фінансово-бюджетний відділ робити окремою юридичною особою?
Відповідно до статі 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішується питання затвердження за пропозицією сільського, селищного, міського голови структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату та її виконавчих органів.
Виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи (стаття 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Відповідно до пункту 36 статті 2 Бюджетного кодексу України місцевий фінансовий орган - установа, що відповідно до законодавства України здійснює функції з складання, виконання місцевих бюджетів, контролю за витрачанням коштів розпорядниками бюджетних коштів, а також інші функції, пов'язані з управлінням коштами місцевого бюджету. Сільський, селищний, міський (міста районного значення) голова забезпечує виконання функцій місцевого фінансового органу, якщо такий орган не створено згідно із законом.
Пунктом 1.3 Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.08.2012 № 938, передбачено, що якщо виконавчий орган ради не створено згідно із законом, сільський, селищний, міський (міста районного значення) голова, голова об’єднаної територіальної громади забезпечує виконання функцій місцевого фінансового органу.
Таким чином, законодавством передбачено можливість органам місцевого самоврядування самостійно визначати необхідність виділяти фінансовий орган як окремого виконавчого органу у статусі юридичної особи (установи) чи сформувати відповідний підрозділ у структурі апарату ради (без статусу юридичної особи). Тобто, не обов’язково фінансово-бюджетний відділ робити окремою юридичною особою.
Зазвичай у малочисельних об’єднаних територіальних громадах (до 10 тис. осіб), де функціонує невелика мережа бюджетних установ, фінансово-бухгалтерську службу формують у складі апарату ради. У громадах, у яких кількість жителів становить понад 10-16 тис. осіб, як правило, виділяють фінансовий підрозділ як окрему юридичну особу.
Проте це не догма. Наприклад, в окремій міській об’єднаній територіальній громаді з населенням понад 19 тис. осіб було вирішено не виокремлювати фінансовий орган як окремого розпорядника коштів та юридичну особу. Така форма, на думку керівника фінансового підрозділу апарату даної ради, дозволить краще зосередитися на вирішенні фінансових питань, не відволікаючись на господарські проблеми, та не збільшувати чисельність працівників ради та відповідно витрати місцевого бюджету.
Тому орган місцевого самоврядування має самостійно визначати доцільність тієї чи іншої форми статусу фінансового органу виходячи із чисельності населення, мережі бюджетної сфери, навантаження на одного працівника, матеріального, кадрового та ресурсного забезпечення.