Як змінились бюджетні витрати держави за останні сім років

25 вересня, 13:08
Уряд вніс бюджет на 2019 рік до Верховної ради, а в п'ятницю, 21 вересня — представлятиме його депутатам.

Проте, вже зараз очевидно, що цей документ ще зазнає суттєвих змін. По-перше, головне питання — підвищення цін на газ для населення до ринкового рівня, на чому наполягає МВФ — в бюджеті не вирішене.

По-друге, крім Фонду, є ще традиційні "побажання" нардепів, які часто вносять тисячі правок в кошторис країни, щоб виторгувати для себе необхідне фінансування.

Про ключові новели проект бюджету на 2019 рік ЕП уже писала в попередньому матеріалі.

Цього ж разу ми покажемо, як змінились пріоритети витрат, де держава стала залишати більше грошей, а на яких напрямках стала економити. В фокусі — останні сім років, в тому числі період, коли країною керував Віктор Янукович.

Головна ідея — показати не тільки номінальне зростання видатків на окремі напрямки, а також зрозуміти, як змінювалась частка витрат на окрему сферу порівняно з іншими.

Це допоможе не сприймати на віру заяви урядовців про те, на скільки мільярдів гривень збільшились виплати для пенсіонерів, освітян, медиків, військових, тощо.

Адже і сам бюджет із року в рік, переважно через інфляцію і девальвацію гривні, зростає*. Тільки за останні сім років загальний бюджет зріс з 420 млрд грн до 1 трлн 94 млрд грн.

Як змінились бюджетні пріоритети держави за останні сім років

З графіків випливає, що кардинально статті витрат для окремих напрямків змінились ще 2015 року, коли була впроваджена децентралізація, відповідно до якої були перерозподілені гроші між місцевими бюджетами і національним рівнем.

Наприклад, видатки Мінфіну (загальнодержавні видатки) тоді стрімко зменшились (в 2014 році вони становили майже 44% від загального бюджету, зараз — лише 27%).

Інший приклад — охорона здоров'я, на яку видатки, навпаки, стрімко зросли (тут же вказана Нацслужба здоров`я, яка в 2019 році повинна отримати 19,2 млрд).

Тому більш зручно і коректніше буде оцінювати тенденцію, починаючи з 2015 року.

Крім того, необ'єктивно відображають тенденцію бюджетні витрати такого відомства як Укравтодор. Це пов'язано з тим, що в 2016 році був створений Дорожній фонд, який в 2019 році повинен отримати 50,4 млрд грн (в півтора рази більше, ніж бюджет Укравтодору).

За іншими напрямкам можна максимально коректно зрозуміти тренд. А він такий: найбільші витрати останнім часом припадають на армію (вже майже 9% від загального бюджету) та Міністерство внутрішніх справ.

Також суттєво за останні роки зросли витрати на субсидії. Проте, за проектом бюджету, в 2019 році ця стаття витрат повинна зменшитись на 22%, до 55 млрд грн. У відносному значенні — вже другий рік поспіль.

Проте, у випадку підвищення ціни на газ, як того вимагає МВФ, фінансування субсидій так само ще може зрости і частка субсидій в загальних витратах бюджету буде знову збільшена.

По деяким напрямкам — бюджетний штиль на роки. Наприклад, частка бюджетних витрат, які йдуть на уряд, Адміністрацію президента та парламент, навіть на декілька сотих відсотку менша, ніж сім років назад.

Головний же "невдаха", який найбільше втратив "чистими" грошима порівняно з 2013 роком — Міненерговугілля. Вся справа в тому, що за часів Януковича дотації вуглепрому сягали 12 млрд грн на рік та йшли на підтримку збиткової галузі. Наразі, незважаючи на те, що багато шахт залишились на окупованій території, така підтримка залишається, але в дещо завуальованому вигляді і називається вона "Роттердам+".

ДЖЕРЕЛО

__________

* Фактори зростання економіки та зміни податкових ставок також впливали на розмір доходів та видатків бюджету

** "Різні міністерства", які не вказані окремо і мають невелику бюджетну частку: Мінекології, Мінекономрозвитку, МЗС, Мінінфраструктури, Мінмолодьспорту, Мінінформполітики

1.   Суми 93%
2.   Чернівці 86%
3.   Одеса 81%
4.   Вознесенськ 81%
 Показати ще
23. Ізмаїл 52%
24. Полтава 52%
25. Запоріжжя 48%
26. Черкаси 43%
27. Харків 29%