Зараз в Україні триває активний процес формування місцевих бюджетів на 2024 рік, і зазвичай, аби реалізувати Стратегію розвитку громади, лише бюджетних коштів замало. Саме тому кожна громада повинна шукати фінансування з небюджетних джерел, зокрема залучати грантові програми через активізацію проєктної діяльності. Експертка Громадського Партнерства "За прозорі місцеві бюджети!", начальник відділу проєктної діяльності, розвитку та міжнародного співробітництва Здолбунівської міської ради Марія Орлова, яка має значний досвід у підготовці ефективних грантових заявок, підготувала для всіх, кого цікавить ця тема, - у першу чергу для представників ОМС, топ порад про те, як готувати заявки, як зробити цей процес сталим у громаді та що потрібно знати.
Під поняттям «грант» (англ. grant – дарунок, дотація, субсидія) розуміють безоплатну допомогу у грошовій або іншій формі, що надається для реалізації заявленого проекту в тій чи іншій сфері діяльності. Зазвичай гранти надаються на конкурсній основі та на умовах, які визначає грантодавець (донор).
Що потрібно зробити органу місцевого самоврядування для запровадження такої проєктної діяльності і отримати омріяне «Вітаємо вас! Ваша проєктна заявка пройшла відбір!», а ще краще - «Ви успішно завершили проєкт і будемо раді подальшій співпраці з вами»?
1. Чітко окреслити «гравців» проєктного циклу в громаді.
Спочатку необхідно визначити, хто від ОМС буде координувати проєктну діяльність у громаді та представляти її інтереси перед донорами. Тут можуть використовуватись різні моделі, враховуючи особливості і потенціал самої громади, наприклад, це може бути:
- структурний підрозділ у міській/сільській раді (Здолбунівська міська рада – відділ проєктної діяльності, розвитку та міжнародного співробітництва);
- окрема комунальна установа чи підприємство зі статусом неприбутковості (Дрогобицька міська рада - комунальна установа "Інститут міста Дрогобича"; Славутицька міська рада - комунальне підприємство «Агентство регіонального розвитку»);
- окрема громадська неприбуткова організація (Вознесенська міська рада – ГО «Агенція економічного розвитку»).
Кожна модель є ефективною, але має свої «плюси» та «мінуси», тож це - окрема тема для наступного матеріалу.
Наступним кроком є осмислення ОМС тих, хто може бути у громаді грантооримувачами? Якщо проаналізувати «ринок» оголошених конкурсів та програм від донорів, то близько 80% проєктів «проходять» через ГО, і саме ГО виступають «посередниками» між владою та донорами. Чому? На це є об’єктивні причини: для донора організувати розрахунки через казначейські рахунки набагато складніше, що є ризиком для реалізації проєкту, і ГО в цьому випадку є значно гнучкішими та мають простіші закупівельні процедури. Тому рекомендую налагоджувати «теплі» контакти з вашими ГО. Як це робити?
Розуміючи необхідність такого кроку, у Здолбунівській міській раді ми організували зустріч з представниками влади та інститутами громадянського суспільства – ГО, БФ та іншими, сформували реєстр ГО, до якого увійшли 50 громадських організацій, а з деякими були підписані меморандуми про співпрацю та співфінансування спільних проєктів. Але в такому процесі мають бути зацікавлені і самі ГО та ініціативні групи, які лише планують створювати ГО. Процес партнерства має бути взаємовигідний на користь громади.
Другим важливим грантоотримувачем є сама міська/сільська рада та комунальні установи/підприємства. Тут потрібно розуміти, що це здебільшого допомога у негрошовій формі (закупівлі проводять самі донори та передають матеріальні цінності громаді), наприклад, Здолбунівська громада отримала техніку для комунальних потреб в рамках проєкту USAID «ГОВЕРЛА». «Великі» інфраструктурні проєкти теж реалізуються через органи публічної влади.
Також грантоотримувачами можуть бути комерційні структури, ініціативні групи та окремі особи, але це трапляється набагато рідше.
2. Включати всіх учасників на всіх етапах проєктного циклу – від підготовки заявки до впровадження та звітування за проєктом (моніторинг та оцінка). Якщо «правила гри» погоджені на етапі планування між всіма учасниками і вигодоотримувачами, - це вже половина успіху в напрямку отримання бажаного результату по завершенню.
Думайте про реалізацю проєкту та звітування ще на етапі підготовки проєктної заявки. Говоріть однією мовою, користуючись однією термінологією.
3. Враховуйте інтерес донора та стратегічні пріоритети вашої громади.
Кожен проєкт має розглядатися з позицій загальної стратегії розвитку громади як інструмент її реалізації. Поєднання стратегічного та проєктного підходів створює передумови для переходу на програмно-цільове бюджетування при формуванні бюджету громади. Фінансуванню підлягають конкретні проєкти реалізації стратегічних пріоритетів, а не бюджетні установи, які традиційно отримують бюджетні кошти «на утримання».
Повторю ще раз, бо це надзвичайно важливо: проєкт має вирішувати одну чи декілька проблем, потреб, що наближають досягнення стратегічних напрямків розвитку громади, а не задоволення поточних потреб установи. Щоб отримати фінансування проєктів від донорів, ОМС може діяти у двох напрямках:
1) орієнтуватися на оголошенні конкурси і підлаштовувати власні ідеї і проєкти під них, при цьому є потреба у постійному моніторингу конкурсних пропозицій на різних інформаційних ресурсах;
2) звертатися до донорів з власними проєктами, орієнтуючись на пріоритети грантодавців і дотримуючись стратегічних пріоритетів громади.
Рекомендую дотримуватись усіх вимог донорів щодо оформлення документів, дедлайнів, «не прикрашайте».
Описуючи мету свого проєкту, інтегруйте її в цілі, які ставить донор перед собою і вами.
4. Формуйте набори даних про громаду – збирайте інформацію про себе (громаду). Адже хто володіє інформацією, той володіє світом!
5. Проводьте дослідження для вивчення потреб у громаді. Для чого? В першу чергу переконатися, що ваша ініціатива потрібна і щоб підтвердити вашу гіпотезу). Також - щоб мати обґрунтування, чому саме таке рішення ви обрали в проєкті. А головне - «закохатися» в тих, для кого ви це робите. Також результати дослідження можуть лягти в обґрунтування проблематики вашого проєкту (цей розділ завжди є обов’язковим у проєктній заявці) та бути індикаторами для змін, після реалізації проєкту. В моїй практиці було, коли після проведеного дослідження повністю змінився концепт проєкту, реалізація якого дала поштовх для інших проєктів. Це був проєкт «Час вживати воду» в рамках україно-швейцарського проєкту «Діємо для Здоров’я».
6. Починати потрібно з маленьких проєктів.
Донор ніколи не дасть «великі» кошти організації/громаді, яка не має досвіду реалізації «великих» проєктів. Тому, якщо у вас відсутній досвід, починайте з малого, яке є «пазлом» чогось великого.
«Геть не обов’язково робити щось велике. Можна робити і щось маленьке, але з великою любов’ю», - Мати Тереза.
7. Розрізняйте соціальні та інвестиційні проєкти, у них різні виконавці і різні цілі, тому і підходи мають теж відрізнятися.
8. Намагайтеся поєднати «м’який» та «твердий» компоненти в проєктах. Поясню на прикладі: я часто чую від відділів, закладів нашої громади про потребу у комп’ютерній техніці, і моя відповідь така: «Донори не дають гроші на комп’ютер, але якщо він допоможе вирішити певну соціальну проблему/потребу, тоді можна спробувати подати заявку».
«Твердий» компонент завжди потрібно розглядати як «засіб» у досягненні поставленої мети, і він важливий з точки зору «помацати» результат, а «м’який» компонет – дозволяє включити тих, для кого він потрібний і посилити ефект від «твердого» компоненту.
Також в практиці є певне моє спостереження, що після «м’якого» проєкту завжди приходить «твердий». Тому вибір за ОМС - погоджуватись чи ні на «м’які» проєкти.
9. Пишіть про свої успіхи і згадуйте донорів, використовуючи наданий від них дисклеймер. Інформаційна присутність як на сайті органу місцевого самоврядування, так і в соціальних мережах дуже важлива. Не присвоюйте результат собі, обов’язково зазначайте донорів та інформуйте їх про ваші досягнення та посилання на матеріал. Супроводжуйте інформаційне повідомлення фото та відео фактами.
«Якщо ви не написали про подію, вважайте, її не було».
10. Дбайте про команду: окрім матеріального винагородження, важливою є підтримка у навчанні (відрядження), комунікація з представниками інших громад, міжнародними партнерами, а також володіння іноземними мовами.
11. Працюйте над репутацією. Співпраця «ви нам гроші, а далі ми самі» не принесе результату. Співпраця з донорами – двосторонній процес, де не можна забрати гроші та припинити комунікацію.
12. Пам’ятайте про нюанси: бюджетний рік у донора і ОМС можуть бути різні; правила і процедури існують не лише в кабінетах міської/сільської ради; форми звітів та їхня регулярність можуть дивувати; враховуйте ризики та інше.
Гранти - це не короткочасне вирішення ваших проблем, це - самодисципліна, орієнтація на результат, формування проєктного підходу у роботі. Це прозорість та публічність, скеровані на довгострокову співпрацю.
Щоб бути кращими, треба вигравати конкурентну боротьбу за ресурси, але при цьому не забувати про доброчесність та інтереси всіх сторін.