Прозорість бюджетного процесу: черкаський вимір

Ухвалення бюджету міста на 2018 рік черкащанам запам’ятаєтся надовго. Місцеві депутати спромоглися затвердити головний фінансовий документ лише наприкінці січня поточного року. Майже місяць місто залишалось без чинного бюджету. Проте причини цієї ситуації лежать суто в політичній площині, фінансистів, відповідальних за формування документу, винити немає за що. Зайвим підтвердженням цієї тези є результати моніторингу в межах проекту “Підвищення прозорості бюджетного процесу на локальному рівні”, реалізованого Громадським партнерством “За прозорі місцеві бюджети!” за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.  

У ході моніторингу представники партнерства оцінили бюджетний процес і відкритість фінансової інформації міста Черкаси за 140 критеріями. Умовно критерії можна розділити на 4 категорії, відповідно до етапів бюджетного процесу, що оцінювались у трьох проекціях: відкритість інформації, прозорість ухвалення рішень і використання інноваційних інструментів.

Результат оцінювання виявився далеко не ідеальний, проте кращий, аніж у більшості інших обласних центрів. Зі впевніністю можна констатувати той факт, що фінансовим департаментом Черкаської міської ради, а також головними розпорядниками бюджетних коштів реалізований публічний доступ до широкого спектру документів, пов’язаних із бюджетним процесом. На сайті міської ради оприлюднені бюджет за поточний та попередні роки з усіма передбаченими додатками. Крім того, публікуються і звіти про його виконання, як квартальні, так і передбачений Бюджетним кодексом річний.

Крім того, відповідно до вимог та принципів програмно-цільового методу бюджетування головними розпорядниками бюджетних коштів, оприлюднені на сайті міської ради і паспорти поточних бюджетних програм, а також звіти за результатом їхнього виконання в минулі роки.

Окремо варто зазначити позитивну практику оперативного оновленням інформації стосовно виконання бюджету, а також реалізації проектів Програми соціально-економічного розвитку, що дозволяє усім охочим відслідковувати хід виконання капітальних інвестицій міста, а також зміни до них, що вносяться депутатами.

Таким чином, виходячи із загальноприйнятих “моделей”, Черкаська міська рада цілком забезпечує залучення громадян до бюджетного процесу на рівні інформування.

На жаль, далі з реалізацією того ж “консультування” чи безпосереднього “залучення” громадян починаються певні проблеми і недопрацювання. Одразу варто зазначити, що під “залученням” громадян ми не враховували реалізацію бюджету участі, який також має цілком позитивну практику в Черкасах. В цьому році на реалізацію поданих і обраних у його межах проектів жителями міста було спрямованого майже 10 млн гривень, що є одним із найкращих показників в Україні, як і безпосередньо кількість залучених до голосування осіб.

Разом з тим у місті відсутня практика консультування з громадськістю в частині визначення пріорітетних напрямків реалізації бюджету. Засідання створеної в минулому році робочої групи з питань формування бюджету носили суто формальний характер. Про це свідчить відсутність інформації про її засадіння, а також результати діяльності. Крім того, не використовуються жодні прогресивні інструменти для онлайн консультування.

Також окремо варто зупинитись на підзвітності та прозорості діяльності комунальних підприємств. На сайті міської ради відсутня інформація про оперативну господарську діяльність цих підприємств, немає доступу до річної фінансової звітності, а загальні звіти за попередній рік і досі опублікували ще не всі комунальники. Про доступність відповідної інформації говорити не доводиться.  

Таким чином за результатом проведеного моніторингу ми можемо рекомендувати представникам міської влади запровадити механізм участі громадян на етапі формування і складання бюджету шляхом консультувань та опитувань, створити дієву робочу групу із представників органу місцевого самоврядування, депутатів, бізнесменів, науковців і представників громадських організацій, яка б не формально, а реально працювала над напрацюванням бюджету, а також забезпечувала доступ громадськості до цього процесу. Також великим кроком уперед була б реалізація прозорості діяльності комунальних підприємств, публікація їхньої оперативної управлінської та квартальної і річної фінансової звітності.

Також можна рекомендувати розроблення та розповсюдження “бюджету для громадян”, документу, що допоміг би спростити для пересічного жителя міста складну мову цифр та наочно продемонструвати основні напрямки бюджетної політики міста.    

Моніторинг здійснювався в межах проекту “Підвищення прозорості бюджетного процесу на локальному рівні”, що реалізується Громадським Партнерством “За прозорі місцеві бюджети!” за підтримки МФ “Відродження”. Аналіз здійснювали представники ГО “Молода Черкащина”.


1.   Суми 93%
2.   Чернівці 86%
3.   Одеса 81%
4.   Вознесенськ 81%
 Показати ще
23. Ізмаїл 52%
24. Полтава 52%
25. Запоріжжя 48%
26. Черкаси 43%
27. Харків 29%