Новації у сфері публічних закупівель: поради замовникам

02 червня, 16:23

З 19 квітня набули чинності зміни до Закону “Про публічні закупівлі”. Згідно з новою редакцією спеціального закупівельного закону, з'явився новий обов'язковий тип закупівель, змінилася система оскарження, поповнився інструментарій захисту від демпінгу та інших проявів недобросовісної конкуренції. Крім того, були внесені зміни і в частині відповідальності посадових та уповноважених осіб замовників за порушення в сфері здійснення публічних закупівель. 

Детально про зміни та ту практику їх виконання, що вже встигла напрацюватися з моменту набуття ними чинності, - розповідає Артур Чемерис, аналітик ГО "Молода Черкащина", член Громадського партнерства  “За прозорі місцеві бюджети!”.

Що змінилося у процедурі спрощених закупівель?

Почнемо зі спрощених закупівель, що є певним аналогом допорогових закупівель, які відтепер у низці випадків є обов'язковими. Якщо вартість предмету закупівлі, відповідно до річного плану, дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та не досягає порогу, визначеного для проведення процедури закупівлі (переважно йдеться про відкриті торги), замовник зобов'язаний провести конкуретну закупівлю. Її головною особливістю є те, що оголошувати та планувати таку закупівлю може винятково уповноважена особа, яка є штатним працівником Замовника. Таким чином законодавець розпочав рух у бік професіоналізації закупівельної діяльності. З 1 січня 2022 року відійдуть у небуття тендерні комітети, і вже всі без винятку закупівлі будуть проводитись саме уповноваженими особами, а не колегіальними тендерними комітетами. 

Певною особливістю спрощеної закупівлі є те, що вона відбувається навіть за наявності лише одного учасника, крім того наразі відсутній орган оскарження рішень, ухвалених Замовником під час проведення таких закупівель. Також спрощена закупівля не підпадає під моніторинг Державної аудиторської служби. Втім, це не означає, що в рамках проведення цієї закупівлі уповноважена особа вправі ухвалювати будь-яке, навіть необґрунтоване рішення. За аудиторами залишається право перевіряти дії та рішення уповноважених осіб під час проведення планових та позапланових перевірок та у разі виявлення порушень - притягати винних осіб до відповідальності. 

Говорячи про терміни проведення такої закупівлі, варто зазначити, що Замовник зобов'язаний надати потенційним учасникам мінімум 3 дні для уточнення вимог документації, а також 5 днів для подання пропозицій. Проте немає обмежень стосовно мінімального терміну розгляду пропозицій та укладання договору. Таким чином, спрощена закупівля за оптимальних умов може тривати 9-10 календарних днів. У разі виникнення нагальної потреби у проведенні закупівлі та неможливості чекати такий термін Замовник може укласти і пряму угоду, аргументуючи належним чином підстави для такого рішення. Також пряма угода може бути укладена у низці інших випадків, зокрема за відсутності належної кількості учасників чи неможливості з технічних причин змінити постачальника чи підрядника. Наголошуємо, що всі такі рішення мають бути обґрунтованими, тож не варто зловживати наданим правом та свідомо уникати проведення конкурентних закупівель. Вичерпний перелік підстав для непроведення спрощеної закупівлі визначений у ч.7 ст.3 Закону “Про публічні закупівлі”. 

Також звертаємо увагу, що на договір, укладений за результатом проведення спрощеної закупівлі, поширюються всі вимоги статті 41 Закону, а саме в частині внесення змін до його істотних умов. 

Які зміни у проведенні відкритих торгів?

Щодо змін під час проведення відкритих торгів, то варто зазначити, що такі закупівлі, як і раніше, можуть проводитись і тендерним комітетом Замовника, і уповноваженою особою. З 19 квітня з'явилося право використовувати додатковий кваліфікаційний критерій: наявність у потенційного постачальника фінансової спроможності виконати договір. Підтвердженням цього критерію є надання інформації про річний дохід учасника. Але ця вимога не може перевищувати очікуваної вартості закупівлі. Крім того, були внесені зміни і до критерію наявності попереднього досвіду. Відтепер Законом чітко визначено право вимагати від учасників наявності двох і більше аналогічних договорів. Проте звертаємо увагу на те, що досить часто вимога в частині кількості копій аналогічних договорів лише ускладнює і підготовку тендерних пропозицій, і їх перевірку на відповідність тендерній документації, але при цьому не забезпечує належним чином якості предмету договору та його належне виконання. 

Відтепер також є можливість надати переможцю аукціону, чия пропозиція не відповідає тим чи іншим кваліфікаційним вимогам, 24 години на усунення виявлених недоліків. Звертаємо увагу, що виправленими можуть бути лише помилки, допущені учасником саме у документах, що підтверджують відповідність кваліфікаційним критеріям, визначених статею 16 Закону, а також право підпису зі сторони учасника. Решта документів у складі пропозиції не підлягають виправленню, зокрема і ті, що підтверджують якість та технічні характеристики. Крім того, не можуть бути внесені будь-які зміни і до документів, що підтверджують забезпечення тендерної пропозиції, зокрема банківської гарантії. Технічно ця функція реалізована так, що оприлюднюється вимога про усунення виявлених порушень і у разі її виконання можна прийняти пропозицію учасника. Інформація про виявлені помилки не доступна для загалу, а надсилається винятково учаснику, якого стосується. Існує чіткий принцип: одна вимога - один учасник, тому не можна декілька разів надавати одному й тому учаснику право виправити помилки у межах однієї процедури. Отже, варто вкрай ретельно розглядати документи, аби переконатися у тому, що зафіксовані всі без винятку помилки у відповідних документах, якщо такі, звичайно, є.

Оскарження, демпінг, відповідальність

Законодавець комплексно підійшов до вирішення проблеми демпінгу з боку недобросовісних учасників. Відтепер система автоматично визначатиме аномально низьку ціну пропозицій. Такою вважатиметься будь-яка ціна, яка нижча на 40% від середньозваженої ціни пропозицій конкурентів до моменту початку аукціону або ж 30% після його завершення. 

В частині оскарження відтепер плата за подання скарги вираховується, виходячи з очікуваної вартості закупівлі, а саме 0,3% від вартості закупівлі, якщо скарга стосується вимог тендерної документації та 0,6%, якщо скарга подається на рішення уповноваженої особи, або ж рішення тендерного комітету, що ухвалене на етапі розгляду пропозиції або кваліфікації учасників. Вартість оскарження не може перевищувати 85 та 150 тисяч гривень відповідно і у разі часткового або повного задоволення скарги учасника або ж її виконання замовником до моменту розгляду органом оскарження кошти повертаються на рахунок скаржника.  

Крім того, з 19 квітня в учасників з'явилася можливість оскаржувати відміну торгів, що було технічно неможливо зробити, згідно з попередньою редакцією Закону. Також Замовник не може відмінити закупівлю, рішення в якій оскаржуються. Як і раніше, на час розгляду скарги закупівля припиняється і відновлюється винятково після рішення органу оскарження. Відтепер скаржник не має права відкликати свою скаргу, що, без сумніву, разом із зростанням вартості оскарження зменшить рівень так званого “тендерного тролінгу”. 

Невиконання рішення органу оскарження тягне за собою відповідальність для безпосереднього керівника Замовника у розмірі від 34 до 85 тисяч гривень. 

Говорячи про інші порушення та відповідальність у сфері закупівель варто зазначити, що з 19 квітня існує декілька типів покарань. Штрафом у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (1700 грн) може бути покарана уповноважена або посадова особа Замовника у разі порушення порядку визначення порядку предмету закупівлі, несвоєчасного надання або ненадання роз’яснень щодо змісту тендерної документації, її складання у невідповідності до Закону, визначення забезпечення тендерної пропозиції у сумі вищій, ніж передбачено Законом, неоприлюднення інформації про закупівлю, ненадання належної інформації або ж порушення термінів розгляду тендерних пропозицій. За ці порушення у разі їх допущення та неусунення стягнення накладає безпосередньо Державна аудиторська служба. У разі виявлення порушення, що полягає в укладенні договору до або ж без проведення необхідної процедури закупівлі, а також у разі спрощеної закупівлі, необґрунтованого застосування переговорної процедури чи конкурентного діалогу, невідхилення тендерної пропозиції, що не відповідає вимогам тендерної документації або ж, навпаки, безпідставного відхилення пропозиції, а також укладання договору, що не відповідає вимогам тендерної документації та пропозиції уповноважена або посадова особа може бути притягнута за рішенням місцевого чи районного суду до відповідальності у розмірі від 1,5 тисяч до 3 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Аналогічним штрафом карається і безпідставне внесення змін до істотних умов договору, порушення термінів оприлюднення тендерної документації і внесення недостовірних персональних даних до системи (наразі ця функція технічно не реалізована).

Ще раз звертаємо увагу на необхідність з боку Замовника максимально відповідально підходити до всіх етапів здійснення публічних закупівель, чітко формулювати вимоги до їх предмету у разі оголошення конкурентних закупівель, а також уникати надмірних вимог до учасників, що ускладнюють як підготовку пропозицій, так і їх безпосередню перевірку. Досить часто такі вимоги не забезпечують ефективного результату, а лише збільшують ймовірність допустити ту чи іншу помилку. Варто пам’ятати, що допущена помилка не завжди тягне за собою грошове стягнення у вигляді адміністративного штрафу, проте системність таких дій або ж, що ще гірше, їх свідоме здійснення в рази збільшує ймовірність отримати покарання, визначене законом. 

З чинною редакцією Закону “Про публічні закупівлі” можна ознайомитися на сайті Верховної Ради України. Крім того велика кількість корисних довідкових матеріалів розміщена на офіційному інформаційному порталі системи “Прозорро”.

1.   Дрогобич 73%
2.   Чернівці 65%
3.   Краматорськ 58%
4.   Хмільник 58%
 Показати ще
33. Долина 35%
34. Кропивницький 34%
35. Коломия 25%
36. Яремче 24%
37. Ладижин 20%